1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Тест для німецької політичної культури

Михайло Бушуєв
22 грудня 2016 р.

Після теракту на різдвяному ярмарку в Берліні в німецькому суспільстві спалахнула дискусія не лише про захист публічного простору, але й навколо політики щодо біженців.

Берлінці та біженці разом вшановують жертв теракту
Берлінці та біженці разом вшановують жертв теракту в БерлініФото: Getty Images/S. Gallup

Політична дискусія, що розгорнулася в Німеччині після теракту на різдвяному ярмарку в Берліні, ведеться в двох напрямах. Йдеться про спрямовані на посилення безпеки заходи та проблеми міграційної політики. Заяви деяких політиків змусили коментаторів у Німеччині висловити побоювання через те, що теракт у Берліні може завдати серйозної шкоди традиційній німецькій політичній культурі. Адже в таких випадках вона передбачає стриманість у висловлюваннях - як з поваги до жертв, так і з прагнення вести конструктивний діалог на рівні фактів. Тим більше, що розшуки злочинця й досі тривають.

"Закрити кордони" та інші заяви правих

У перші години після теракту реакції політиків були в основному стриманими, якщо не враховувати партію "Альтернатива для Німеччини" (АдН). "Вбиті - на совісті Меркель", - написав у соціальній мережі Twitter депутат Європарламенту Маркус Прецель буквально через кілька годин після теракту, маючи на увазі міграційну політику правлячої коаліції. Така різка заява була зроблена попри те, що досі невідомо, хто скоїв злочин на площі Брайтшайдплац увечері 19 грудня - якийсь іноземець чи громадянин Німеччини. Після берлінської трагедії праві популісти та екстремісти, що стають дедалі популярнішими в Німеччині, стали вимагати "висилати всіх потенційних терористів" та "негайно закрити кордони". З такими заявами одночасно виступила керівниця АдН Фрауке Петрі та представники "Німецького руху за ідентичність" (IBD).

Заява Маркуса Прецеля в TwitterФото: Twitter/Marcus Pretzel

Логіка стриманості

Стриманими були заяви соціал-демократів, партії "Союз-90/Зелені" та Лівої партії. Проти того, щоб поспіхом висувати звинувачення на адресу будь-якого, виступив також і голова Бундестагу Норберт Ламмерт. "Той, хто робить такі публічні заяви відразу після теракту не прагне докластися до рішення проблеми, а використовує напад у власних цілях", - заявив політик з Християнсько-демократичного союзу (ХДС). До стриманості закликав і глава міністерства юстиції Німеччини, соціал-демократ Гайко Маас: "Ми маємо зробити все, щоб розкрити цей підлий теракт. Найкраща відповідь на ненависть терористів - це правова держава, що вміє себе захистити".

З поваги до почуттів родичів загиблих та потерпілих від політичних дебатів відмовився й міністр внутрішніх справ Німеччини Томас де Мезьєр. "Ще не було жодних похоронів. Ми щойно вийшли з богослужіння, яке транслювало телебачення. І темою цього богослужіння були скорбота та єдність", - заявив міністр увечері 21 грудня. "За такої ситуації" брати участь у політичних дискусіях він відмовився.

Обережно виступила і канцлерка Анґела Меркель. На той момент головним підозрюваним вважався пакистанець, що прибув до країни в якості біженця. Виходячи з цього, в своїй промові 20 грудня Меркель назвала жертвами тероризм як "багатьох німців, котрі щодня допомагають біженцям, так і тих людей, які справді потребують нашого захисту та намагаються інтегруватись в суспільство".

Спокуса заробити політичний капітал

Але принципу стриманості вдалося дотриматися не всім, як зазначила в своєму аналізі газета Berliner Zeitung, вказуючи на союзників Меркель, зокрема, на голову Християнсько-соціального союзу (ХСС) Горста Зеегофера. Через кілька годин після теракту той заявив, що слід наново вибудувати міграційну політику. "Ми повинні зробити це заради жертв, родичів постраждалих та всього населення", - сказав Зеегофер. Прихильники ХСС наполягають на встановленні верхнього порогу прийому біженців.

Зеегоферу заперечила заступниця голови ХСС Юлія Клекнер, назвавши його пропозицію безпорадною. "Навіть якщо ми запровадимо та забезпечимо верхній поріг, це ж не дасть нам гарантій того, що серед біженців опиняться самі святі", - сказала вона.

"Популісти прагнуть збільшити вплив"

Тим часом праві популісти з АдН та екстремісти з нещодавно створеного руху "Один відсоток", провели ввечері 21 вересня акцію перед відомством канцлерки. Формально учасники збирались вшанувати пам'ять жертв теракту, але насправді йшлося про акцію протесту, впевнений портал новин n-tv. Реакції правих на теракт свідчать про те, що вони лише й чекали на схожу трагедію, щоб використати її у власних цілях, сказала в інтерв'ю DW професорка політології та експертка з питань правового екстремізму з Кельнського університету Ґудрун Гентґес.

Професорка Ґудрун ГентґесФото: privat

"Вони ставлять усіх біженців під підозру, чинячи спробу описати нинішню ситуацію як вкрай небезпечну", - каже вона. Гентґес побоюється, що політикам, котрі грають на страхах населення, вдається нав'язати уряду свій політичний порядок денний: "Не знаю, як дебати будуть розвиватися в правлячій коаліції, але часто буває так, що вимоги правих підхоплюються урядом. У цьому сенсі я вбачаю значну небезпеку для дискусії навколо біженців". Неможливо контролювати всіх громадян день і ніч, каже політологиня: "Ніде немає стовідсоткової безпеки, в жодній точці світу". На її думку, внесок в інтеграцію тих, хто прибув, був би ефективнішим за заходи відгородження.

Берлін після теракту (21.12.2016)

02:19

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW