«Це найшвидша генетична зміна, яку ми будь-коли спостерігали у людей», - сказав Размус Нільсен з каліфорнійського університету Берклі, котрий керував дослідженням з порівняння генетичних відмінностей між тибетцями і китайцями. Окрему статтю цій еволюції присвятило у п'ятницю авторитетне видання Science

Згідно з даними вчених, тибетці та китайці розмежувалися на дві окремі групи приблизно 2 750 років тому. Найбільша група оселилася у високих горах Тибету, де складні умови життя призвели до того, що населення скорочувалося, оскільки виживали лише найсильніші. Тим часом інша група, котра оселилася в регіоні з кращими умовами, дуже швидко розмножувалася.

Боротьба за виживання

Натомість мешканці Тибету пристосувалися жити на висоті 4 тисяч метрів, де вміст кисню в атмосфері на 40 відсотків менший, ніж на рівні моря. «Від таких різких змін багато людей просто вимерли, оскільки у них були неправильні версії генів», - відзначає Нільсен.

Учені провели генетичний аналіз даних 50 тибетців, які жили на висоті понад 4 тисячі метрів упродовж щонайменше трьох поколінь. Результати порівняли з даними 40 китайців з Пекіна і 100 жителів Данії. У порівнянні з китайцями у тибетців виявили 30 видозмінених генів. Половина з них, як заявляють науковці, впливають на процес кисневого обміну. Лише одна мутація була виявлена у 90 відсотків тибетців, але тільки у 10 відсотків китайців. Йдеться про версію гена, який ще називають «геном суператлетів» - ЕРАS1. Ще однією особливістю жителів Тибету на відміну від китайців став показник гемоглобіну. Цей протеїн відповідає за транспортування та розподіл кисню в організмі. Незважаючи на низьку концентрацію гемоглобіну, багато тибетців мають нормальну концентрацію кисню в крові. Цей парадокс учені пов'язують з геном EPAS1.

Великі сподівання

Тіло людини, яка живе у низинах, після переходу на висоту понад 4 тисячі метрів одразу ж реагує: з'являється втома, головний біль, діти народжуються з нижчою масою тіла. Також зростає рівень дитячої смертності. Водночас тибетці та інші народи, котрі традиційно живуть у високогірних районах, не мають таких проблем.

Результати дослідження, за словами Нільсена, є дуже важливими, оскільки можуть відіграти вагому роль у вивченні реакцій людського тіла на низький рівень кисню. Це могло б пролити світло на багато хвороб, насамперед тих, які пов'язані з кисневим голодуванням плоду до або під час народження, припускають фахівці. «Це вперше, коли нам вдалося завдяки еволюційним даним визначити важливу функцію одного гена»,- сказав науковець. Проведення дослідження фінансували організації зі США, Данії та Китаю.

Наталя Неділько / Дмитро Каневський / afp / apn