"У вас нічого не вийде!" - подібні коментарі на нашу адресу ми чули найчастіше. Ще нам казали готуватися до того, що доведеться самим доїти корову, або ж радили одразу облаштувати город на балконі. Та попри кепкування ми таки розпочинаємо наш експеримент - прожити тиждень без упаковки. А для того, аби ділитися досвідом із тими, хто кепкував і цікавився, ми завели блог #IchNehmsOhne.

Ми - це четверо друзів. Ми не є суровими вегетаріанцями або езотериками. Однак у кожного з нас у шафі знайдеться кілька речей із позначкою fair trade (справедлива торгівля), ми маємо членські картки клубу прокату автомобілів, а в супермаркеті віддаємо перевагу яблукам, вирощеним у нашому регіоні. Окрім того ми завжди ревно дискутуємо, коли мова заходить про сталий розвиток або захист довкілля. Однак самим щось для цього зробити ми вже давненько не намагалися.

У магазин із судочками

Отож - уперед до супермаркету. При собі маємо три полотняні торби, численні судочки та кілька скляних банок. Наша ціль - сирна вітрина. Біля неї крутяться три продавчині - вони буденно відрізають шматочки різних сортів сиру, зважують їх, запаковують у поліетилен, потім ще й кладуть усе це у паперовий пакетик, приклеюючи на нього ціну.

Коли черга доходить до нас, замовляємо шматочок сиру Аппенцеллер. "Але без упаковки, будь ласка", - кажемо з посмішкою і показуємо продавчині судочок. Вона ж, хоч і дещо спантеличено, знизує плечима й відказує: "Дуже шкода, я би залюбки запакувала вам сир у судочок, але не маю права. Шеф заборонив!" Після доволі тривалої дискусії вона все ж таки кладе шматок сиру в судок: "Але тільки як виняток!"

Не встигли ми переможно попрямувати до каси, як за нашими спинами розгорілася дискусія. "Це божевілля, скільки різних упаковок ми щодня використовуємо!" - вважає продавчиня, однак при цьому додає: "Але ж ми нічого не можемо зробити, такі правила".

Потримайте торбу

Перевіряємо наш список. Сир без упаковки придбати вдалося, однак огірки, томати, ківі й навіть хліб - усе лише в запакованому вигляді. Отож прямуємо до хлібного магазину. Замовляємо чотири булочки і протягуємо торбу. "У сумку? - перепитує продавець дещо недовірливо. - У такому разі ви повинні покласти сумку на прилавок і тримати її відкритою".

Тепер наша черга дивитися з недовірою. Продавцеві нічого не лишається, як знизати плечима: "Вибачайте, але такі вже норми гігієни. Я не маю права торкатися до вашої сумки". Після чого він бере щипцями булочку й обережно кладе її до торби.

Проблему з овочами вдається вирішити в турецькому магазинчику - овочі та фрукти на розкладці притягують нас своїм ароматом. Нам вдається без перешкод покласти до торби огірки і помідори - а пані на касі їх просто зважила, не читаючи нам моралі про якісь там норми або правила.

Хто важливіший - клієнт чи шеф?

Тим часом намагаємося з'ясувати, яким чином сир у судочку може порушувати норми гігієни. Пошук в інтернеті нічого не дав, усюди згадуються "норми та приписи ЄС", однак що це означає на практиці?

Звертаємося до Центру захисту прав споживачів Північного Рейну-Вестфалії. "У Німеччині діють гігієнічні норми ЄС та німецькі правила гігієни", - пояснює співробітниця Центру Ізабелле Мюльайзен. За її словами, ціллю усіх цих норм є те, аби покупцеві продавали бездоганний товар. Яким чином цього досягти, у приписах, за її словами, не значиться.

Урешті-решт директор магазину сам вирішує, як організувати роботу в своєму закладі так, аби сир та ковбасу в ньому продавали гігієнічно та бездоганно, пояснює Мюльайзен. Мені ж стає зрозуміло, чому в маленьких магазинчиках зазвичай легше придбати продукти без упаковки. Адже там за прилавком часто стоять власники, які самі мають право вирішувати, що, на їхню думку, гігієнічно, а що ні.

Саморобна зубна паста

Поки попиваємо "каву to go" із завбачливо принесених із собою термокружок, дивимося далі на наш список: ми планували придбати також гель для душу, зубну пасту, печиво та чіпси. Усвідомлюємо, що знайти ці продукти без упаковки навряд чи вдасться, однак на поміч приходять коментатори в нашому блозі.

Замість гелю для душу та шампуню нам радять придбати мило з оливкової олії - його можна знайти і без упаковки. Тоді як зубну пасту, написали нам, можна зробити самотужки - із соди, кокосової та м’ятної олії. Що ж стосується печива та чіпсів, вирішуємо або відмовитися від них, або ж приготувати на власній кухні.

Десять тисяч кліків за тиждень

Через тиждень підбиваємо підсумки: ми трималися з усіх сил і нам це вдалося. У маленьких магазинах нам вдавалося купувати незапакований сир. Ми самі здивувалися, коли побачили, як легко було впоратися із пошуком хліба, овочів та фруктів, вільних від упаковки. Мусимо зізнатися: домашню фабрику із виробництва зубної пасти ми так і не відкрили, а від печива та чіпсів на цьому тижні довелося просто відмовитись.

Що ж у підсумку? Наш блог зібрав десять тисяч кліків за тиждень. На зміну кепкуванням та цинічним коментарям, котрі були на початку, з'явилися більш мотивовані пости та твіти. Від себе можемо сказати, що й надалі відмовлятимемося від упаковки. При чому щодня, і для цього не обов’язково заводити корову чи перетворювати балкон на город!