З початку тижня у Києві почала свою роботу місія Міжнародного валютного фонду (МВФ), яка має оцінити стан справ із виконанням поточної програми співпраці. Висновки цієї місії в теорії мають стати підставою для ухвалення Фондом рішення щодо надання Україні чергового траншу фінансової допомоги.

Утім, на тлі указу президента Володимира Зеленського про призначення дострокових виборів до Верховної Ради, відставки прем'єра Володимира Гройсмана та рішень українських судів, які поставили під сумнів націоналізацію "Приватбанку", позитивниі висновки представників Фонду почали ставити під сумнів. Ще одну проблему напередодні візиту місії в Україну назвав голова представництва МВФ в країні Йоста Люнгман - йдеться про ухвалення нової редакції закону про відповідальність за незаконне збагачення після того, як попередня була скасована конституційним судом у лютому цього року.

Місія МВФ мала намір пропрацювати у Києві два тижні, але в середу, 22 травня, деякі українські ЗМІ із посилання на свої джерела повідомили, що вона скорочує графік роботи в Україні і вже буквально в наступні декілька днів повернеться до Вашингтона. Хоча у представництві Фонду швидко спростували це повідомлення, зазначивши що експерти МВФ продовжують зустрічі із владою. За цей час вони вже встигли поговорити із Гройсманом та міністеркою фінансів Оксаною Маркаровою.

Нульові шанси

Однак на успіх роботи місії опитані DW експерти особливо не розраховують. Так, за словами спеціаліста відділу продажу цінних паперів інвестиційної компанії Dragon Capital Сергія Фурси, шанс на отримання чергового траншу найближчим часом є "нульовим". За його словами, Верховна Рада за нинішніх умов навряд чи ухвалить нову версію закону про відповідальність за незаконне збагачення. Розділяє цю оцінку і заступник голови стратегічної групи радників при Кабміні Павло Кухта. На його думку, важливим є питання націоналізації "Приватбанку", яку було здійснено на вимогу МВФ. "Це питання зависло у повітрі. І хоча про остаточний відкат домовленостей із Фондом говорити зарано, на тлі цих тривожних процесів рада директорів Фонду не наважиться давати добро для надання траншу", - каже Кухта.

Судячи з усього, у команді Володимира Зеленського це чудово розуміють. Принаймні, радник нового президента з макроекономічної політики Олег Устенко вже заявив у своєму інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", що Україна найімовірніше домовлятиметься із МВФ про нову програму вже після парламентських виборів. І хоча він не виключає перегляду старої програми, перший сценарій радник Зеленського називає "основним".

До цього варіанту розвитку подій схиляється і Олена Білан, головна економістка Dragon Capital. "Поточна програма найімовірніше завершиться достроково. Україна, ймовірно, отримає наступний транш вже в рамках нової програми співробітництва із МВФ ближче до кінця року", - зазначає вона.

Подушка безпеки

Той факт, що Україна не отримає грошей МВФ негайно само по собі не є проблемою, пояснює Кухта. Причиною цьому - резерви, які міністерство фінансів та Національний банк України (НБУ) встигли накопичити для пікових виплат за боргами у цьому та наступному році. Загалом, до кінця року з державного бюджету уряд має виплатити ще 3,4 мільярда доларів, а НБУ - 0,4 мільярда, розповідає Білан. Однак, за її оцінками, на кінець квітня на рахунках уряду перебували близько 3,2 мільярда доларів ліквідних коштів, що дозволяє профінансувати пікові виплати у травні та вересні.

Однак вже у грудні уряду доведеться шукати гроші для покриття 3 мільярдів доларів бюджетного дефіциту, а у 2020 році - сплачувати ще 5,2 мільярда доларів боргу без урахування 0,7 мільярда, які доведеться викласти НБУ, розповідає Білан. "Хоча Фонд не дає кредити безпосередньо у бюджет, співробітництво із МВФ - важливий сигнал для іноземних інвесторів", - зазначає економістка.

Устенко також визнає: зараз Україна не може вийти на зовнішні ринки запозичення капіталу. "Вони дорогі для нас - доведеться платити близько 10 відсотків річних", - зазначає радник. Натомість, зазначає він, продовження співробітництва із МВФ буде позитивним сигналом, і на зовнішніх ринках може знову з'явиться "вікно можливостей". Також відсутність співпраці з МВФ унеможливить залучення коштів від Європейського Союзу та Світового банку, додає Устенко.

Тому, резюмує Білан, якщо нова програма із Фондом буде підписана до грудня, це не матиме суттєвих негативних наслідків. "Подальші затримки призведуть до проблем із фінансуванням бюджету, що може спричинити його секвестр", - зазначає вона. Також економістка не виключає "хвилювань" на валютному ринку. Кухта також попереджає про небезпеку поблажливого ставлення до можливих проблем в разі відсутності грошей для сплати зовнішніх боргів. "Будь-які розмови про контрольований дефолт не мають сенсу - знецінення гривні відчують не лише звичайні українці, через це розмір зовнішнього боргу у гривневому еквіваленті також збільшиться", - зазначає експерт.