«У те, що відбувається в Україні зараз, неможливо повірити. Це не має нічого спільного з демократією чи свободою преси», - ділиться переживаннями з Deutsche Welle Гендрік Цьорнер, речник Німецького союзу журналістів (DJV). Відкриті кримінальні справи проти інтернет-видання LB.ua та керівника телеканалу ТВі Миколи Княжицького не на жарт стривожили поважні міжнародні організації.

«Репортери без кордонів» висловили занепокоєння подіями, котрі негативно впливають на свободу інформації напередодні виборів. На думку «репортерів», нинішня ситуація не припустима для країни, яка наступного року має головувати в Організації з безпеки й співробітництва в Європі. А у Freedom House оприлюднили звіт про тиск української влади на ЗМІ через власників.

Назад, в найгірші часи

Як вкрай негативний сигнал чимало оглядачів сприйняли й законодавчу ініціативу члена фракції Партії регіонів Віталія Журавського. Він зареєстрував проект Закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини)». Відповідно до документу, який зараз «переданий на розгляд керівництву», «наклепом» народний обранець пропонує вважати «поширення завідомо неправильних відомостей, що ображають честь і гідність людини, або підривають його репутацію». Схоже визначення було закріплене ще в КК УРСР 1960 року.

Крім солідних штрафів до 1000 неоподаткованих мінімумів, новаторством законопроекту Журавського є позбавлення волі на термін від трьох до п'яти років, якщо «наклеп» призведе до «серйозного погіршення здоров'я». Раніше така кримінальна відповідальність діяла до 2001 року й була скасована з ухваленням нового Кримінального кодексу. Повернення старої норми відкине суспільство в «найгірші часи», переконана виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар.

«Повернення кримінальної відповідальності за дефамацію означатиме можливість ув'язнення багатьох українських журналістів. За наявності тієї правової системи, яка сьогодні існує, за відсутності незалежного суду в країні, по суті, це означатиме дуже зручний механізм розправи з незалежною пресою вже, так би мовити, остаточно. Цього допустити жодним чином не можна», - запевнила DW Сюмар.

Народні депутати вже неодноразово намагаються проштовхнути закон, що впроваджує кримінальну відповідальність за образу чи наклеп. Так, ще 2008-го року законопроект колишнього БЮТівця Антона Яценка отримав негативну оцінку Верховного Суду України. На думку суддів, пропозиція "криміналізувати таке діяння як наклеп є юридично необґрунтованою".

Нема диму без вогню

Кримінальна відповідальність за наклеп суперечить і вимогам Ради Європи та є нонсенсом для країн ЄС. «У Німеччині є законодавство, яке захищає всіх людей від наклепу в медіа. Це не є спеціальне законодавство для політиків чи інших VIPів. Це законодавство для всіх громадян. Але за це немає кримінальної відповідальності», - розповів Хендрік Цьорнер з Німецького союзу журналістів. На відміну від України, німецькі політики не йдуть до суду чи прокуратури, аби подати позов чи написати заяву на журналістів. «Це абсолютно нереалістично», - переконаний Цьорнер.

Хоча не всі однопартійці Журавського підтримують його починання. «Регіонал» Владислав Лук'янов заявив в одному зі своїх інтерв'ю, що це особиста ініціатива і позиція цього депутата. Українські ЗМІ цитують також першого заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова Олену Бондаренко, яка запевнила, що ініціатива її партійного товарша не має серйозних перспектив.

Водночас виконавчий директор Інституту масової інформації нагадує, що диму без вогню не буває. «У середовищі «регіоналів» ця ідея є достатньо популярною, незалежні журналісти їх звичайно дратують, тому що вже ми бачили кілька подібних ініціатив. Щоправда вони не були прийняті, але саме депутати-«регіонали» їх пропонували впродовж останніх років», - каже Вікторія Сюмар.