1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Учасники демонстрацій: Ми всі - Волноваха

Олександр Савицький18 січня 2015 р.

Дві ходи у пам'ять про загиблих під Волновахою, у зоні АТО та під час Революції гідності відбулися у Києві. Тисячі українців у багатьох містах держави протестували проти тероризму.

У Києві у неділю, 18 січня, тисячі людей протестували проти тероризму
У Києві у неділю, 18 січня, тисячі людей протестували проти тероризмуФото: DW/O. Sawytsky

Першим жалобним заходом в столиці України у неділю, 18 січня, стала "Хода Єдності" у пам'ять про жертв обстрілу під Волновахою. Вона зібрала, за різними оцінками, від трьох до п'яти тисяч людей. Близько полудня учасники ходи пройшли колонною від скверу Шевченка по вулиці Хрещатик до Майдану Незалежності.

Тут перед учасниками ходи виступив президент України Порошенко, який разом з прем'єром Яценюком та своєю родиною взяв участь у ході. Порошенко згадав по вбитих цивільних громадян внаслідок вибуху ракети поблизу автобуса під Волновахою 13 січня. Президент заперечив проти "намагань ворога, щоб ми вже звикли до жертв", а також пообіцяв "повернути Донбас" Україні.

Багато з учасників жалобних акцій у Києві тримали плакати "Я - Волноваха" та "Je suis Volnovaha"Фото: sergei Supinsky/AFP/Getty Images

О 14 годині біля Михайлівського золотоверхого собору, який став одним із символів Революції гідності, зібралося близько трьох тисяч учасників альтернативної ходи солідарності проти тероризму та у пам'ять про жертв теракту біля Волновахи, яка відбувалася піл гаслом "Stop Russian terrorism". Цю акцію, організовану переважно громадськими активістами, підтримали у 13 містах України, де відбувалися протестні події минулої зими під час Революції гідності.

Багатотисячний марш

Під час мітингу на Михайлівській площі перед учасниками ходи виступив мер Києва Віталій Кличко та посол Євросоюзу в Україні Ян Томбінський. Кличко говорив про необхідність єдності у боротьбі з тероризмом та закликав "зробити все, щоби трагедія, яка сталася під Волновахою, більше ніколи не повторилася".

Коли колонна рушила до Європейської площі і далі по вулиці Грушевського, до неї стали приєднуватися нові учасники, тож пізніше їхня кількість щонайменше подвоїлася. Коли перші лави учасників ходи діставалися урядового кварталу, останні щойно залишали Михайлівську площу.

Хвилина мовчання у пам'ять про загиблих учасників Революції гідностіФото: DW/O. Sawytsky

Пам'ять про героїв

З автомобіля, який очолив рух колони, через гучномовці лунали нагадування про злочини попередньої влади, яка жорстоко розправлялася із учасниками Революції гідності. Замовниками цих злочинів диктор називав Москву, організатором - режим Януковича. "Подільники цих злочинів і досі при владі. Лише цим можна пояснити той факт, що погром в Маріїнському парку навіть не згадується серед злочинів проти Майдану", - наголошував диктор.

Біля стадіону "Динамо", де стояла барикада учасників Революції гідності та загинули перші протестувальники, учасники ходи на колінах вшанували їхню пам'ять хвилиною мовчання. Так само вони вчини і на вулиці Інститутській - біля меморіалу героям Небесної сотні. Прямуючі до Майдану Незалежності, натовп вигукував гасло "Герої не вмирають!"

Біля меморіалу героям Небесної сотніФото: DW/O. Sawytsky

Критика на адресу президента

На Майдані Незалежності на учасників ходи чекати ще півтори-дві тисячі людей, які спільно взяли участь в молебні за загиблими під час Революції гідності, на Донбасі та під Волновахою. По завершенні молебню люди ще довго не розходилися і обговорювали останні події, висловлювали підтримку бійцям АТО, які воюють на Донбасі.

Найбільше людей цікавив розвиток наступу українського війська біля аеропорту Донецька. "Треба було давно починати бойові дії, бо "деенерівці" все одно не дотримувалися перемир'я і вбивали наших хлопців", - сказала у відповідь на запитання DW літня жінка, що жваво спілкувалася із хлопцями у військових одностроях. Цю думку поділяла більшість опитаних кореспондентом DW учасників ходи та присутніх на Майдані.

Ще однією популярною темою розмов стала критика влади і особисто президента Порошенка. Його звинувачували у відсутності реформ та підозрювали у таємних домовленостях із Москвою. "Він так і не продав свою кондитерську фабрику в російському Ліпецьку, ми нічого не чули про продаж ним "Морського заводу" в Севастополі. А "Ленінська кузня", яка зараз у центрі Києва, має довести, що вона не належить Порошенку і не постачає деталі озброєнь російським нападникам", - так пояснив свою критичну позицію щодо президента чоловік середнього віку, який назвався Миколою.

"Геофактор": Коли українцям стане жити краще? (19.12.2014)

27:29

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW