"Я не можу почати цю церемонію, не висловивши слова підтримки Олегу Сенцову, який голодує сьогодні 38-й день", - заявила, відкриваючи в Бонні третю церемонію вручення премії Фонду Бориса Нємцова за сміливість, директор фонду Ольга Шоріна. Ім'я Сенцова та інших політичних в'язнів часто звучали на зустрічі, яку провели з нагоди нагородження лауреата 2018 року, члена політбюро федеральної політради демократичного руху "Солідарність" Надії Мітюшкіної. "Якщо помре Сенцов, на цьому чемпіонаті світу переможців не буде", - сказав видавець "Нової газети" Дмитро Муратов, маючи на увазі футбольну першість, що проходить у Росії.

"Ми живемо в Росії, яка дуже змінилася", - вже не про чемпіонат світу з футболу, а про те, як стали нормою ще більш жорсткі, ніж раніше, переслідування російських опозиціонерів, розповідав співробітник Фонду боротьби з корупцією Леонід Волков. Він представляв на церемонії Олексія Навального, який третій рік поспіль став фіналістом премії. Коли Бориса Нємцова у 2010 році посадили на 15 діб, згадував Волков, "це була така сенсація!" Сьогодні ж лише штатні співробітники штабу Навального за останні місяці отримали сумарно понад 5000 тисяч діб арешту. "І ми до цього звикли", - констатував Волков.

Зміни в Росії і "тактичні рукавички" "казаків"

Тема змін в Росії була лейтмотивом боннської зустрічі. Кожен з тих хто виступав говорив про різні аспекти цих змін. Сьогодні Росія нагадує людину, яка готова "підняти телефонну трубку", але не вести розмову, - метафорично змалювала відносини Росії і Заходу в своїй промові на честь переможниці глава комітету бундестагу з прав людини і член Вільної демократичної партії (ВДП) Ґіде Йенсен (Gyde Jensen ). Вона і її однопартійці з тривогою спостерігають за тим, як в "нашому світі нових технологій Росія робить крок у бік диктатури "великих даних". Йенсен мала на увазі збір інформації про користувачів, блокування месенджера Telegram і переслідування блогерів.

Слово "диктатура", але вже в іншому контексті, використовував і Дмитро Муратов: на його переконання, правлячі еліти в Кремлі сьогодні пропагують думку про те, що "диктатура ближче до успіху", в той час як "основний політичний менеджмент" в країні взяла на себе "таємна поліція", заявив Муратов. Він нагадав про низку гучних справ, включно з вбивством підприємця Валерія Пшеничного. "У нього на тілі було виявлено 19 ударів ножем. І це - самогубство?" - поставив риторичне запитання колишній головний редактор "Нової".

Дмитро Муратов привіз у Бонн "тактичні рукавички", які, за його твердженням, використовували "казаки" для розгону антипутінської демонстрації 5 травня в Москві. Такі рукавички, оснащені кастетом, є холодною зброєю, але жодного з "казаків" не притягнули до відповідальності, зауважив Муратов: "Порушення закону чужими руками - практика таємних служб".

Команда Навального: "Ми продовжуємо фігачити"

До змін, про які говорили на боннській зустрічі, відноситься також і попит на "живу, чесну і нову політику в Росії", який бачить в країні Леонід Волков. Це - зроблений ним і його колегами висновок після півторарічної кампанії на підтримку кандидатури Олексія Навального на президентських виборах 2018 року.

"Люди не бояться", - зауважив Волков. Команда Навального, за його словами, зберегла більшу частину своїх регіональних штабів. "Ми продовжуємо фігачити", - у властивій собі розмовній манері - закінчив виступ Леонід Волков.

Не втрачає оптимізму, незважаючи на репресії, що торкнулися його особисто, ще один фіналіст премії - 20-річний координатор передвиборної кампанії Олексія Навального в Калінінграді Єгор Чернюк. Він, названий новим поколінням демократів у Росії, був змушений звідти виїхати під загрозою кримінального переслідування, однак мріє колись повернутися.

Пам'ять про репресії в Карелії та в Чечні

Інша тема зустрічі в Бонні - пам'ять: про те, як Борис Нємцов досі надихає людей різних політичних поглядів, і про те, як над збереженням пам'яті про загиблих у роки радянських репресій і роки останніх двох чеченських воєн працювали два інших фіналіста премії - глава карельського відділення правозахисного товариства "Меморіал" Юрій Дмитрієв та чеченського - Оюб Тітіев.

Тітіева представляв член правління "Меморіалу" Олександр Черкасов, який розповів, як влада Чечні "прямим текстом" оголосила, що не потерпить жодної правозахисної діяльності, не підконтрольної главі регіону Рамзану Кадирову. 9 січня 2018 року Оюб Тітіев, який разом з іншими колегами з "Меморіалу" розслідував зникнення 27 жителів республіки, був заарештований за звинуваченням у незаконному придбанні та зберіганні наркотиків і досі утримується під вартою в Чечні.

"Тихі борці за свободу"

Дочка Дмитрієва Катерина Клодт і його адвокат Віктор Ануфрієв розповіли про те, як карельський історик і правозахисник виявив і описував масові поховання в місцях "Сандармох" і "Червоний Бор", і як останніми роками влада відвернулася від його роботи. Пізніше він зіткнувся із звинуваченнями в розпусних діях щодо прийомної дочки, а також у виготовленні дитячої порнографії. 5 квітня 2018 року суд виправдав його, але 14 червня верховний суд Карелії цей вирок скасував.

І, звичайно, багато хвалебних слів було присвячено лауреату Надії Мітюшкіній - "тихому борцю за свободу", як її називали ті, хто виступав. "Її систематичну щоденну працю на перший погляд не видно, однак вона дуже важлива для відстоювання демократичних цінностей у Росії", - написали організатори премії. Особлива заслуга Мітюшкіної останніми роки полягала в тому, що вона постійно допомагає підтримувати народний меморіал на Великому Москворецькому мосту в пам'ять про вбитого там 27 лютого 2015 року Бориса Нємцова. "Вона - душа меморіалу", - сказав Олександр Черкасов. А голова ради Фонду Бориса Нємцова Володимир Кара-Мурза-молодший нагадав: "Московська влада понад 80 разів зносила і знищувала його, але меморіал живе. Людину можна вбити, пам'ять про неї - ні".