Згідно із рішенням глави Білого дому Дональда Трампа, у четвер, 23 серпня, у США набувають чинності чергові нові штрафні мита на товари з Китаю у розмірі 25 відсотків. Йдеться про товари китайського виробництва на загальну суму у 16 мільярдів доларів. Поки що йдеться про суми, які обидві найбільші економіки у світі можуть здолати без значних наслідків.

Але що відбудеться, якщо Пекін й надалі відповідатиме Вашингтону дзеркально, і торговельний конфлікт тим самим ще більш загостриться? Чи відчуває Піднебесна себе достатньо сильною, щоб піти на подібну ескалацію зі своїм найбільшим торговельним партнером - США? Зрештою, міністерство торгівлі Китаю також анонсувало запровадження нових 25-відсоткових мит на американські товари на загальну суму в 16 мільярдів доларів - від нафти та вугілля і до продукції металургії та медичного устаткування. Ці мита мають набути чинності одночасно з американськими, 23 серпня.

На думку Томаса Єґера (Thomas Jäger), економіста Кельнського університету, у Пекіні нині ретельно аналізують, чи була правильною реакція Китаю на запровадження перших американських мит на китайські товари у липні цього року. Тоді президент США Трамп ухвалив рішення про встановлення 25-відсоткового мита на китайські товари на загальну суму у 34 мільярди доларів. "Тоді з Китаю надійшла негайна реакція: ми вдаємось до аналогічних заходів. Ми, так би мовити, дотримуємось паритету. Але зараз, здається, у Китаї розмірковують над тим, чи це справді було розумним рішенням", - вважає Єґер.

Торговельний конфлікт чи торговельна війна?

Протягом кількох місяців торговельний конфлікт зі США є центральною темою у Китаї. Одразу після початку торговельної суперечки між двома країнами державні китайські ЗМІ висвітлювали її самокритично, проте зараз тональність висвітлювання змінилась. Дедалі частіше провладні ЗМІ у Китаї аргументують, що зрештою від торговельної суперечки програють американська економіка, споживачі та працівники. "Кинути камінець і влучити ним собі у ногу" - цим китайським прислів'ям можна охарактеризувати головний лейтмотив повідомлень китайських державних мас-медіа.

Державне та партійне керівництво у Пекіні постійно в один голос наголошує, що "торговельна війна"  завдасть США більшої шкоди, ніж Китаю. Днями китайська державна газета Global Times змалювала похмурі перспективи для США, написавши, що в цій країні торговельний конфлікт з Китаєм "найважче вдарить по сім'ях середнього класу та по найбільш незаможних людях".

Утім, у китайському суспільстві питання можливих наслідків економічного конфлікту зі США викликає тривогу та активно обговорюється. Попри державну пропаганду у ЗМІ, схоже, що дедалі більше людей в країні готуються до найгіршого. Хоча в Китаї діє жорстке регулювання валютного ринку, багато китайців намагаються перевести свої збереження з китайського юаня в американський долар, євро або золото. Підігрівають неспокійні настрої і поширення у соцмережах повідомлень на цю тему, наприклад, про те, що менеджер китайської фондової біржі нібито намагався вивезти з країни велику кількість золота.

Китайське керівництво вже відреагувало на це та негласно заборонило банкам проводити операції зі зняття без попереднього погодження з рахунків сум, які перевищують п'ять тисяч доларів США. Для того, щоб зняти більшу суму, клієнтам банків доведеться надати ґрунтовне пояснення того, для чого їм знадобилась така велика кількість американської валюти. Утім, офіційно ці нові правила в Китаї не запроваджувались, а повідомлення про них заперечуються як брехливі.

Гра на страхах людей

"Торговельна війна, безумовно, викликала страх у населення", - вважає професор економіки Китайського народного університету Хуан Вейпінґ. На його думку, штрафні мита, запроваджені США на китайські товари, насамперед є засобом ведення психологічної війни. "У торговельній війні між США та Китаєм психологічні ефекти переважають над фактичними. Хоча страх серед населення справді існує, але вплив на реальну економіку є мінімальним", - стверджує професор.

За словами економіста, за обсягом штрафні мита, запроваджені Дональдом Трампом, на даний момент є меншими за оборот ринку нерухомості у середньому за розміром китайському місті. "Це не є питанням грошей. Страхи серед населення для китайської економіки є найбільшою проблемою", - наголошує Хуан Вейпінґ.

Рен Цепінґ є одним з найвідоміших економічних аналітиків в Китаї та є головним економістом дослідницького центру групи компаній Evergrande, яка працює на ринку нерухомості. Як і багато китайців, він вважає, що поки для Китаю не настав час для відкритого обміну ударами з американцями. "Перед торговельною війною між Китаєм і США у нашій країні була тенденція до переоцінки власних сил та до надмірної самовпевненості", - пояснює Рен Цепінґ. Нинішній конфлікт лише повернув китайцям здоровий ґлузд. "Ми повинні чітко визнати, що Китаю все ще необхідно надолужувати - в інноваціях, високоточному виробництві, у сфері надання фінансових послуг, освіті, ядерних технологіях та у військовій сфері", - робить тверезий висновок економіст.

Багатьом високопоставленим членам Компартії Китаю, які мають відношення до ухвалення рішень в країні, повинно бути чітко зрозуміло: через нинішній конфлікт зі США та посилення опору під час стратегічного поглинання фірм у Європі Китаю не вдасться вчасно досягти цілей, поставлених амбітною державною стратегією "Зроблено в Китаї", вважає Томас Єґер з Кельнського університету. "Але найпізніше до сторіччя заснування Китайської народної республіки, яке відзначатиметься в жовтні 2049 року, ця ситуація має змінитись. Тоді Китай прагнутиме не лише говорити на рівних зі США, але й домінувати у ключових технологічних сферах глобальної економіки", - вважає експерт.