У липні цього року російська санітарна служба начебто знайшла в кондитерській продукції української компанії Roshen шкідливі речовини та призупинила її продаж на російському ринку. В середині серпня Росія посилила митний контроль за українським експортом, внаслідок чого найрізноманітніші українські вироби тиждень "простояли" на кордоні. Чи загрожує ще одна торгівельна війна між Росією і Україною дізнавалась DW.

Важливий партнер

Економічна блокада і "шоколадна війна" пройшли порівняно безболісно для обох сторін. Однак напруга економічних відносин може зростати в майбутньому, вважає голова громадської організації "Комітет економістів України" Андрій Новак. Експерт допускає, що економічні обмеження щодо українських товарів продовжуватимуться й нарощуватимуться у разі підписання угоди про асоціацію з ЄС. "Це буде не найкращий період для українських виробників, які продавали свою продукцію на російському ринку", - прогнозує Новак.

Поки що Росія залишається одним з найбільших ринків збуту для української продукції. Як свідчать дані державної служби статистики, в першому півріччі 2013 року 25% від усього українського експорту вивозились саме до північного сусіди. "Найбільш серйозні обсяги українських товарів, які присутні на російському ринку, це продукція чорної металургії: труби, рейки, арматура, котли, машинне устаткування, продукція хімічної промисловості", - зазначив голова громадської організації "Комітет економістів України" Андрій Новак.

Погіршення відносин

Натомість голова Німецької групи радників при уряді України Рікардо Джуччі сумнівається, що й у довгостроковій перспективі слід чекати на погіршення торгівельних відносин між Україною та Росією. Тиск вірогідно ще чинитиметься в наступні місяці, напередодні саміту Східного партнерства, що відбудеться в листопаді у Вільнюсі, зауважив він у розмові з DW. Тиснути ж на Україну після підписання угоди про асоціацію з ЄС, на думку Джуччі, вже не матиме сенсу, тим більше, що це суперечитиме інтересам самої Росії.

Український економіст Андрій Новак також погоджується, що від погіршення торгівельних відносин постраждали б обидві сторони. "Україна постачає вироби, які Росія нічим не може замінити, ні за ціновими, ні за технічними параметрами. Принаймні швидко", - пояснює експерт. На додаток до основних груп товарів, які постачає Україна на російський ринок, йдеться ще, наприклад, про локомотиви і вагони, які, за словами експерта, "займають дуже велику частку на російському ринку".

Пережити шок

Як зазначив Рікардо Джуччі, якщо відносини з Росією погіршаться, українські підприємствам доведеться пережити "величезний шок". Цю думку підтверджує й Андрій Новак. Експерт переконаний, що належним чином справитися з труднощами можна, якщо диверсифікувати ринки збуту. Це стане можливим після підписання угоди про асоціацію з ЄС, яка передбачає й створення зони вільної торгівлі. "В довгостроковій перспективі українські виробники виграють. Вони зможуть розширити експортний потенціал і зменшити залежність від партнера Росії", - вважає Новак.

За словами експерта Штефана Майстра з Німецького товариства зовнішньої політики, найскладніше українцям буде налагоджувати співпрацю з європейськими компаніями в тих галузях, які залежать від рівня технологій. "Технології, з якими на даний момент працюють в Україні, наприклад, в авіаційній галузі, у значній мірі не відповідають вимогам ЄС", - пояснив експерт. Утім, він не виключає, що у намаганнях "вижити" на європейському ринку, компанії почнуть вдосконалювати рівень своїх технологій, що підвищить їхню конкурентоспроможність.

Зблизитися з ЄС без втрати російського ринку

Підприємства не раді перспективі можливого погіршення відносин з Росією, однак у відчай, судячи з усього, не впадають. У відповідь на запит DW на державному авіабудівному підприємстві "Антонов" визнали, що погіршення економічних відносин з Росією справді можуть негативно вплинути на роботу компанії. Адже український літакобудівник має "виробничі контакти з російськими підприємствами, спільні авіаційні проекти".

Утім, і це підприємство не працює лише на російський ринок. "Антонов" намагається розвивати співпрацю й з іншими країнами. "До реалізації проекту АН-158, наприклад, залучено більше 200 компаній з 15 країн світу, зокрема, і європейських", - повідомили в прес-службі літакобуідвника. На літаки "Антонов" є попит і в країнах Азії, і Латинської Америки. "Але ми сподіваємось, що й за умов підписання нам вдасться зберегти хороші стосунки з Росією".

Металургійна компанія "Arcelormittal Кривий ріг" цього року нарощувала експорт на ринки Росії. У разі виникнення непереборних торгівельних проблем з "важливим партнером" на підприємстві готові шукати нові ринки збуту. "Ми частина найбільшого світового виробника сталі й шукатимемо нові можливості або розширюватимемо діяльність на тих ринках, де ми присутні", - зазначив голова київського представництва "Arcelormittal Кривий ріг" Володимир Ткаченко в розмові з DW. Залишаючись прихильником євроінтеграційного зовнішньополітичного курсу, який, за його словами, надасть "поштовх рухатися вперед", Ткаченко вірить у те, що компанія робитиме все для того щоб не втратити й російський ринок.