Брюссель започаткував тристоронній формат перемовин щодо можливих наслідків для торгівлі з Росією імплементації зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС у липні минулого року. Москва стурбована, що на російський ринок, який формально відкритий для України, безмитно потраплятимуть товари з Євросоюзу. Від російських можновладців лунали також припущення, що до Росії "масово потраплятимуть неякісні товари з України, які будуть витіснені якісними і дешевими європейськими". Ще однією проблемою, на якій наголошує Москва, є перехід України на європейські стандарти, які на українському ринку можуть стати бар'єром для російської продукції.

Щоб розвіяти занепокоєння, Брюссель та Київ після ратифікації угоди про асоціацію у вересні минулого року вирішили відкласти введення в дію економічної частини угоди, тобто зони вільної торгівлі, до 1 січня 2016.

Безрезультатні раунди

Тристоронні консультації проходять непросто. Раунди експертних перемовин тривають подекуди понад 10 годин. На них обговорюються питання технічних, фітосанітарних та інших нормативів. Київ, наприклад, пропонував Москві переглянути правила, які визначають походження товарів в рамках СНД. Утім, Росія так і не змогла довести можливість реекспорту чи прописати, щодо яких саме товарів є такі побоювання, розповіла в коментарі DW заступник міністра закордонних справ України з питань євроінтеграції Олена Зеркаль.

"В травні була міністерська зустріч, на якій був чітко окреслений мандат, наданий експертам на консультації, - пояснила Зеркаль, - А через декілька годин міністр Улюкаєв (міністр економічного розвитку Росії Олексій Улюкаєв. - Ред.) прийшов на пресу і сказав зовсім інше, ніж було написане в цьому спільному комюніке за результатами проведення міністерської зустрічі. Так воно і відбувалося - Україна з Європейським Союзом готувала всі ці документи і напрацювання, про які було домовлено в травні, а російська сторона весь час готувала свої проекти юридично зобов'язуючих документів", - зазначила заступниця голови МЗС.

Учасники переговорів від України і ЄС нарікають, що на суто технічних по суті переговорах російська сторона періодично висуває несподівані політичні вимоги. Однією з таких несподіванок була пропозиція про нову тристоронню угоду між Росією, Україною та ЄС. У червні, Москва раптом передала Києву і Брюсселю проект документу на півсотні сторінок, який би по суті, поставив би під питання угоду про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС. Утім, Київ і Брюссель відмовилися обговорювати цей документ і знову відкладати набрання чинності угодою про зону вільної торгівлі. На початку травня ЄС заявив про дві ключові позиції - текст угоди про асоціацію змінюватися не буде, а його економічна частина набере чинності з 1 січня 2016 року.

Позиція Євросоюзу

Вимоги Росії змінити чи відтермінувати угоду виходять за межі технічних перемовин та фактично їх підривають, вважає експерт Європейського центру політичних досліджень (CEPS) Гійом Ван дер Лоо. Більше того, вважає він. Росія за увесь час так і не спромоглася обґрунтувати свою позицію. Кожного разу, коли сторона ЄС просила Росію прописати, які саме проблеми існують, і чим вони занепокоєні, Росія ніколи цього не робила", - наголосив брюссельський експерт у розмові з DW.

Єврокомісія не відмовлялась продовжувати переговори, щоб у Москви не було шансу звинуватити Брюссель у їх зриві, вважає Ван дер Лоо. Зважаючи на геополітичну ситуацію, потрібно було вести конструктивний діалог. "Зона вільної торгівлі - це двостороння угода лише між Україною та ЄС. І те, що третя сторона, тобто Росія, залучена в ці перемовини щодо двосторонньої угоди - це виняток - такого ніколи не було в ЄС. Позиція ЄС така: Євросоюз хоче, щоб Росія та Україна підтримували торгівельні зв'язки".

Торгівля з Росією падає

Торгівля України та Росії різко погіршилась, щойно Київ узяв курс на інтеграцію з ЄС. Федерація стала блокувати постачання українських сирів, були проблеми з м'ясом. З того часу український експорт до Росії постійно падав. З Москви лунали заяви - якщо Київ почне безмитну торгівлю з Євросоюзом, Росія закриє свій ринок для України.

10 листопада міністр економічного розвитку РФ Олексій Улюкаєв заявив - якщо країни не досягнуть компромісу в перемовинах щодо ЗВТ - Росія запровадить продуктове ембарго для України. Після перемовин 1 грудня міністр підтвердив - ембарго таки запровадять з нового року. Щоправда, цього разу він навів іншу причину. "Росія, Україна і Європейський Союз не домовилися, але продовольчого ембарго це ніяк не стосується. Продовольче ембарго не має ніякого стосунку до санкцій проти Російської Федерації, до яких Україна приєдналася в серпні цього року, і воно не має стосунку до того, як ми працюємо в області угоди про імплементацію зони вільної торгівлі," - йдеться у коментарі Олексія Улюкаєва на сайті Міністерства економічного розвитку Росії.

Такі заяви ще раз підкреслюють політичний характер тристоронніх перемовин, вважає російський політолог Георгій Чижов. Економічна складова уже не така суттєва для сторін, зважаючи на останні тенденції, каже Чижов. "Протягом цього року радикально знижувалась купівля товарів в Україні. Продукти харчування намагалися не пускати в Росію під усіма можливими підставами, те ж саме з товарами широкого вжитку. Продукцію машинобудування і оборонної галузі Україна сама відмовилась постачати до Росії," - пояснив експерт у коментарі DW.

Говоритимуть далі

Україна разом з ЄС будуть до останнього намагатися дати відповіді Росії щодо усіх її "занепокоєнь", запевнила заступник очільника МЗС України Олена Зеркаль. Щоб не давати підстав запроваджувати ембарго чи інші обмеження торгівлі між країнами.

Водночас прем'єр-міністр Арсеній Яценюк під час візиту до Брюсселю у понеділок, сьомого грудня вчергове нагадав: відкладати початок дії ЗВТ не будуть. "Ми готові далі відповідати на будь-які запитання, але наша відповідь чітка і зрозуміла - угода набуде чинність з 1 числа", - наголосив український прем’єр.