Румуніє вважається однією з головних-країн постачальників малолітніх рабів. Після вступу країни до ЄС чимало румунів вирушили за кордон у пошуках кращої долі, залишивши дітей вдома. Елена Тимофтічіуч працює в гуманітарній недержавній організації AIDRom у Бухаресті:

«Офіційна статистика показує: наприкінці 2007 року в Румунії було щонайменше 100 тисяч дітей, чиї батьки подалися за кордон. Їх доглядали родичі або сусіди, тому що батьки знайшли роботу за кордоном».

Тимофтічіуч каже, що всі ці діти – потенційні жертви.

«Ми знаємо випадки, коли торговці людьми змушували дітей жебракувати. Злочинці обіцяли батькам відправити дітей у табір для відпочинку за кордоном. Натомість дітей продавали в рабство і експлуатували. Не лише як жебраків, а й наприклад як хатніх прибиральниць. Їх замикають у приміщеннях і змушують працювати. Інколи дітей просто крадуть».

Є випадки, коли дітей продають у рабство власні батьки чи родичі. Тому державні установи, церкви та неурядові організації проводять у Румунії роз’яснювальну роботу. Рік тому уряд почав загальнонаціональну кампанію під гаслом «Залиште дітям дитинство». Неурядові організації проводять акції спеціально для дітей, наприклад, театральні вистави, засновані на записах у щоденниках реальних жертв торгівлі дітьми:

«Коли діти спілкуються з ровесниками і ті розказують їм, що може статися, це має дуже великий вплив. Чимало дітей, з яким ми спілкуємося, думають, що їм нічого не загрожує. Вони кажуть: я знаю англійську і німецьку. Якщо мене вивезуть за кордон, я зможу звернутися по допомогу. Але якщо про небезпеку розповідає ровесник, це сприймається інакше».

В Європі організована боротьба з дитячим рабством – рідкість. До небагатьох активних організацій, що займається протидією, належить католицька благочинна організація «Карітас». Говорить Женев’єва Коля, яка займається протидією торгівлі людьми у Франції:

«Ми плануємо звернутися до європейських інституцій. Рада Європи ухвалила 2005 року Конвенцію проти торгівлі людьми. Дуже важливо, щоб усі європейські держави її ратифікували і втілили в життя. Зараз створюється механізм контролю за виконанням конвенції».

За даними Ради Європи, дітьми торгують в усіх 46 країнах-членах організації. Найчастіше це діти з бідних регіонів Південно-Східної Європи. А знущаються над ними в заможних країнах Заходу. Діти жебракують у паризькому метро, грабують перехожих на Курфюрстендамм у Берліні, або займаються проституцією на вулицях Рима.

Про конвенцію Ради Європи нагадує плакат. На ньому – загорнута в целофан дівчинка. Так, нібито вона товар у супермаркеті. На плакаті напис: «Людина, не продається».

За матеріалами кореспондентів