Верховна Рада готується вдруге розглянути законопроект депутата від Партії регіонів Василя Грицака про Державний демографічний реєстр. У першому читанні на початку вересня депутати його підтримали, пояснюючи такий поспіх невідкладними вимогами Євросоюзу про запровадження системи паспортів з біометричними даними, яка потрібна для лібералізації візового режиму України з європейськими країнами. Раніше парламент кілька разів намагався ухвалити різноманітні законопроекти про біометричні паспорти для українців, однак президент їх ветував. Нині депутат Грицак вкотре ініціював розгляд подібного документу. «Серед усіх інших законопроектів – цей виглядає найбільш реалістичним. Він більш дешевий і не корупційний. Тому ми його підтримали у комітеті», - пояснив Deutsche Welle депутат від БЮТ, перший заступник голови парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Віктор Таран. За його словами, раніше до парламенту подавалися законопроекти, які вимагали поряд з паспортами запровадити ще й картку громадянина України, а це додаткові витрати для держави, а виготовлення таких карток хотіла взяти на себе комерційна структура.

Величезна база даних

Депутат констатує, що Євросоюз вже давно нагадує Україні про її обіцянку гармонізувати законодавство щодо біометричних даних українців, які виїжджають за межі країни. Однак, на думку експертів Центру політико-правових реформ, які ретельно проаналізували законопроект про державний демографічний реєстр, у цьому документі написано значно більше того, чого вимагає від України ЄС. «Там зазначено, що у паспорті будуть біометричні данні людини. Але ж не тільки у закордонному, а й і у внутрішньому паспорті. Крім цього буде створена мега-база даних із зазначенням номерів всіх документів, які отримувала людина. Пропонується також видавати паспорт новонародженим з біометричними відмітками і потім змінювати його кожні десять років», - пояснює експерт центру Віктор Тимощук.

Він додає, що за нейтрально-бюрократичною назвою знову подано законопроект, який працюватиме на інтереси комерційних структур. «Назву законопроекту вигадували будь-яку, аби там не було слова паспорт. Але ж депутат Грицак чітко асоціюється з концерном ЄДАПС, який хоче виготовляти українцям біометричні паспорти. При цьому законопроект, підготовлений мінюстом, був відхилений, хоча він набагато змістовніший», - вважає Віктор Тимощук.

Беззахисна інформація

Законопроект Грицака передбачає, що окрім збирання біометричних даних, вносити у державний демографічний реєстр всю важливу інформацію про людину починаючи від дати народження посвідченням водія, про шлюб, сплату податків та закінчуючи документом про смерть. «У демократичних країнах обережно підходять до створення таких серйозних баз. В Україні захист цих даних ніхто не гарантує», - наголошує Тимощук. З тим, що в Україні немає гарантії збереження конфіденційної інформації погоджується і депутат Таран.

Він запевняє, що саме незахищеність даних громадян і стала підставою для створення такого єдиного реєстру. «Якщо все знаходиться в одній базі, то дані легше зберегти, ніж коли вони знаходяться у семи різних реєстрах», - пояснив парламентарій, посилаючись на досвід країн ЄС. Натомість правозахисники вимагають, аби депутати перед голосуванням про створення подібних єдиних всеохоплюючих баз даних унеможливили їхній вільний продаж. «Порядок з документами – це дійсно вимога ЄС і нам її не уникнути. Але ж в європейських країнах розвинена система захисту персональної інформації. А у нас всі бази можна купити на київському ринку «Петрівка»», - констатує виконавчий директор Української Гельсінської спілки Аркадій Бущенко.

І правозахисники, і експерти називають законопроект депутата Грицака про створення державного демографічного реєстру «сирим і неадекватним нинішнім українським реаліям», а також таким, який не враховує інтереси громадян.