Трамп обіцяє розсекретити документи про вбивство Кеннеді
Усупереч повідомленням ЗМІ президент США Дональд Трамп готовий розсекретити документи про вбивство 35-го американського президента Джона Кеннеді. Про це нинішній глава Білого дому написав у суботу, 21 жовтня, у своєму мікроблозі в соціальній мережі Twitter.
"У разі отримання подальшої інформації я, як президент, маю намір дозволити відкрити заблоковані й втаємничені документи щодо Джона Кеннеді", - написав Трамп.
Раніше видання Politico з посиланням на неназваних представників адміністрації Трампа повідомляло, що глава Білого дому збирається заблокувати публікацію частини документів, стосовних убивства Джона Кеннеді, бо ті буцімто можуть становити загрозу національній безпеці.
У 1992 році Конгрес США ухвалив закон про те, що матеріали щодо вбивства Кеннеді можуть бути розсекречені через 25 років - 26 жовтня 2017 року. Деякі документи були додані до цього архіву через десятиліття після вбивства президента.
Нагадаємо, Джона Кеннеді було вбито 22 листопада 1963 року в Далласі.
Міф Джона Ф. Кеннеді
У США розсекретили тисячі документів про вбивство Кеннеді. 35-го президента США застрелили в Далласі у 1963 році, і досі достеменно не відомо, хто стоїть за вбивством.
Нащадок впливового клану
Син заможних батьків, Джону Ф. Кеннеді належав до привілейованої молоді. Його батько, Джозеф П. Кеннеді, працював за кордоном, зокрема і в Лондоні. Кеннеді ходив у приватні школи, навчався у знаменитому Гарвардському університеті. На цій світлині 1943 року Джону Ф. Кеннеді сфотографований під час служби офіцером ВМС США в Панамі.
35-й президент США
Після армії Джон Ф. Кеннеді став активним членом Демократичної партії, засідав у Палаті представників і в Сенаті, а у 1960 році балотувався на посаду президента. Він присягнув 20 січня 1961 року і у 43 роки став другим наймолодшим політиком на посаді. Під час інавгурації сказав: "Не запитуйте, що ваша країна може зробити для вас - запитайте, що ви можете зробити для своєї країни".
"Ich bin ein Berliner"
З німецької точки зору, найважливішим днем епохи Джона Ф. Кеннеді було 26 червня 1963 року. Це був день його знаменитої промови в Західному Берліні. Президент США тоді вимовив легендарну фразу: "Ich bin ein Berliner" - "Я берлінець". Кеннеді висловив солідарність з німцями та містом, яке розділяла стіна.
Золотий хлопчик і найвпливовіша людина світу
Кеннеді швидко завоював серця багатьох американців своїм молодецьким шармом. Проте, його президенство також запам'яталося і кризами та конфліктами - зокрема, невдалим вторгненням до затоки Свиней, спрямованим проти комуністичного режиму Кастро на Кубі. У 1962 році світ був дуже близький до ядерної війни. Кеннеді приписують те, що він запобіг цій катастрофі.
Гламур від Джекі
Дружина Джона Ф. Кеннеді Жаклін, або як її називала тогочасна преса Джекі, принесла елегантність і гламур до Білого дому. Першою леді вона була лише кілька років, однак своїм вишуканим стилем вона вплинула на ціле покоління. Жаклін Кеннеді стала праобразом першої леді для дружин натсупних президентів.
Джон Ф. Кеннеді - бабій
Кеннеді (праворуч) мав репутацію бабія. Йому навіть приписували пристрасть до дівчат за викликом. Найвідоміший із позашлюбних романів був, нібито, з Мерілін Монро (в центрі). Зірці Голлівуду і секс-символу шістдесятих також приписували зв'язок з братом Джона Кеннеді Робертом (ліворуч). Вона померла 1962 року за досі не до кінця з'ясованих обставин.
Джон Ф. Кеннеді - cім'янин
На цьому фото 1962 року президент аплодує своїм дітям Керолайн і Джону. Однак клан Кеннеді не завжди був таким щасливим як на цій світлині. Родина зазнала низки важких ударів. Брат Джона Кеннеді Роберт також був убитий. Інші Кеннеді померли внаслідок нещасних випадків, передозування, авіакатастрофи або скоїли самогубство.
Вбивство Джона Ф. Кеннеді
Даллас, штат Техас, 22 листопада 1963 року. Кеннеді з дружиною перебували у передвиборчому турі. Проїзд на авто з відкритим дахом. Постріл вбивці. Вся країна занурилася в жалобу. Це був жорстокий кінець мрій багатьох людей про молодого, енергійного американского президента, який мав мету зробити світ кращим.
Вічна загадка вбивства
Через два дні після вбивства Джона Ф. Кеннеді підозрюваний у його вбивстві робітник Лі Харві Освальд (у центрі), був застрелений власником нічного клубу Джеком Рубі (праворуч). Харві затримали вже за кілька годин після вбивства. Суперечки навколо конспірологічних теорій про те, хто міг смикати за нитки у цій заплутаній справі, тривають і нині.
Спадок Джон Ф. Кеннеді
Навіть через роки після поховання Кеннеді 25 листопада 1963 року його епоха все ще впливає на нашу. Кожного наступного президента США порівнювали з Джон Ф. Кеннеді. Яким би було його президентство, якби його не вбили лише після 1036 днів на посаді? Як змінився би світ?
Тисячі розсекречених документів
Можливо, відповіді на ці запитання допоможуть пролити майже три тисячі документів про розслідування вбивства Джона Кеннеді, які за дорученням нинішнього президента США Дональда Трампа розсекретили в США. Ще 200 документів мають пройти додаткову перевірку ФБР та ЦРУ перед оприлюдненням.
Промови, які увійшли в історію
19 червня 2013 року президент США Барак Обама виступив перед Бранденбурзькими воротами. Як правило, берлінські промови президентів потім розбирають на цитати…
"Народи світу, подивіться на Берлін!"
Берлінські промови світових лідерів часто стають історичними, їх розбирають на цитати. Сміливою заявою відзначився і виступ Барака Обами перед Бранденбурзькими воротами 19 червня. "Доки в світі є атомна зброя, ми не можемо говорити, що ми в безпеці", - сказав президент США. Обама запропонував на третину скоротити ядерні арсенали Сполучених Штатів і Росії.
"Діти великого народу"
Однією з історичних промов стало "Звернення до німецької молоді" французького президента Шарля де Голя від 09 вересня 1962 року. Він закликав до "дружби між французьким і німецьким народами". Промова стала вирішальним кроком, що передував підписанню німецько-французького договору про дружбу.
"Я - берлінець!"
Рівно за тиждень після нинішнього візиту Обами до Берліна мине півстоліття відтоді, як місто відвідав інший американський президент. 26 червня 1963 року на площі перед ратушею у західноберлінському районі Шенеберг натовп захоплено вітав Джона Ф. Кеннеді. Берлінську стіну він тоді назвав "найогиднішою і найпотужнішою демонстрацією провалу комуністичної системи".
Витяг з промови Джона Ф. Кеннеді
"Дві тисячі років тому найпрестижнішим було казати: я - римлянин. Сьогодні найпрестижнішими словами в усьому вільному світі є: я - берлінець. (…) Оскільки я не знаю іншого прикладу, коли б місто, перебуваючи в облозі 18 років, продовжувало жити з такою непохитною надією, з такою самою силою і рішучістю як це робить сьогодні Західний Берлін."
"Містер Горбачов, зруйнуйте цю стіну!"
Під час своєї промови з нагоди 750-річчя Берліна президент США Рональд Рейган звернувся до всіх берлінців - як західних, так і східних. Потім він спрямував своє звернення до тодішнього радянського лідера Михайла Горбачова: "Відкрийте ці ворота! Зруйнуйте цю стіну!" Через два роки, 9 листопада 1989 року, стіна справді впала - через понад 28 років після її зведення.
"Хто запізнюється, того карає життя"
1989 року керівництво НДР влаштувало відзначення свого 40-річчя. Запросили й Михайла Горбачова. У своїй промові, виголошеній 7 жовтня, генсек КПРС (на фото ліворуч) закликав до "гласності й перебудови" і застеріг перед небезпеками, які чатують на тих, хто пізно реагує на виклики: "Хто запізнюється, того карає життя!"
"Відбудова миру"
28 лютого 2002 року Кофі Аннан став першим генсеком ООН, якого запросили виступити в Бундестазі. Він відзначив німців за їхню роль у подоланні афганського конфлікту, передусім за відбудову місцевої поліції. "Якщо зобов'язуєшся допомагати народам у відбудові миру, тоді слід залишати структури, які допомагають їм не зійти з цього шляху".
"Століття діалогу"
З важливими заявами у столиці Німеччини виступали і духовні лідери. Перебуваючи в Берліні в травні 2008-го року, Далай Лама закликав Китай надати релігійну й культурну автономію Тибету. "Нехай 21 століття стане століттям діалогу. Кожну проблему можна вирішити в діалозі й без застосування сили".
"Служити праву"
Папа Римський Бенедикт XVI був не лише першим німецьким понтифіком в новітній історії, але також першим главою Ватикану, який виступив у Бундестазі. Він говорив про основи правової держави і нагадав політикам про їхнє завдання "служити праву й протистояти безправ'ю".