Трамп підписав закон про санкції проти Китаю через Гонконг
Микола Кондратенко
15 липня 2020 р.
Президент США також затвердив скасування дії багаторічних торговельно-економічних преференцій Вашингтона для Гонконгу.
Реклама
Президент США Дональд Трамп підписав закон, яким запроваджуються нові санкції проти Китаю у зв'язку з його діями щодо Гонконгу. Також глава Білого дому підписав указ про скасування торговельно-економічних преференцій Вашингтона, які діяли протягом багатьох років для цього спеціального адміністративного району КНР. Відповідну заяву глава американської адміністрації зробив у вівторок, 14 липня, на пресконференції в Рожевому саду Білого дому.
У цьому зв'язку Трамп не забув згадати про Джо Байдена, який перебував на посаді віцепрезидента США при експрезиденті США Бараку Обамі. На думку Трампа, вони "вільно дозволяли Китаю грабувати наші заводи, розоряти наші громади і красти наші найцінніші секрети". "Я в значній мірі поклав цьому край", - заявив він.
Закон проти поліції і чиновників КНР
Закон, підписаний Трапмом і схвалений раніше цього місяця Конгресом США, передбачає запровадження обмежувальних заходів щодо співробітників поліцейських підрозділів, які придушували протести в Гонконзі, а також щодо чиновників з Комуністичної партії Китаю, відповідальних за ухвалення суперечливого закону про нацбезпеку Гонконгу.
Також закон передбачає запровадження санкцій проти банків, які працюють з китайськими чиновниками, причетними до запровадження закону про нацбезпеку Гонконгу.
А підписаний Трампом виконавчий указ передбачає, що після відмови від торгових преференцій підхід Вашингтона до Гонконгу буде таким самим, як і до "материкового Китаю". Дональд Трамп вважає, що через подібну політику США багато жителів незабаром покинуть цей спецрайон КНР.
"Жодних особливих привілеїв, жодного особливого економічного режиму і жодного експорту сучасних технологій", - заявив він на пресконференції.
Також указ передбачає скасування дії спеціального режиму для власників Гонконгських паспортів і блокування рахунків і нерухомості на території США осіб, що причетні до "дій, що підривають демократичні процеси або інститути в Гонконзі".
Зміни для Гонконгу
Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників (ПК ВЗНП, вищий законодавчий орган Китаю. - Ред.) 30 червня ухвалив закон про нацбезпеку Гонконгу. Правовий акт набув чинності 1 липня - до виборів до Законодавчої ради Гонконгу, які заплановані на 6 вересня. Він закріпив найсерйозніші зміни для Гонконгу за більш ніж 20-річний період.
Згідно з рішенням ВЗНП, "компетентні органи безпеки" материкової частини Китаю - "у разі необхідності" - повинні мати можливість створювати представництва в Гонконзі, щоб "відповідно до закону виконувати свої зобов'язання щодо захисту національної безпеки".
З 2019 року Гонконг був охоплений новою хвилею масових протестів проти посилення впливу Пекіна в автономному окрузі і ухвалення рішень, що обмежують громадянські свободи його жителів. Ці виступи нерідко виливалися у вуличні заворушення і супроводжувалися зіткненнями з поліцією. Тепер іноземні спостерігачі і правозахисники побоюються, що новий закон буде використовуватися владою КНР для придушення демократичного руху в Гонконзі.
Колір протесту
Протести "жовтих жилетів" у Франції стали не першими і не єдиними, де учасники об'єдналися під тим чи іншим кольором. У фотогалереї DW приклади інших кольорових протестів останніх років.
Фото: picture alliance / dpa
Жовтий - Франція
Жилети жовтого флуоресцентного кольору у Франції зобов'язані надягати водії у разі проблем з автомобілем. Це сприймається багатьма як тягар, тож жовтий і став символом непокори. Акції "жовтих жилетів" почалися усередині листопада 2018 року і стали найбільшими за останні десятиліття. Спочатку вони виступали проти зростання податків на бензин, але згодом вимоги протестувальників розширились.
Фото: Reuters/B. Tessier
Шафрановий - М'янма
2007 року буддистські ченці приєдналися до акцій протесту під шафрановим кольором проти тодішнього правлячого режиму М'янми (колишньої Бірми) через рішення влади скасувати субсидії на пальне. Ціни негайно ж зросли на 60, а то й на усі 100 відсотків. Протести отримали назву Шафранової революції через колір традиційних шат буддистських ченців.
Фото: picture alliance/AP Photo
Зелений - Аргентина
З 2016 року Аргентиною прокотилися численні акції за легалізацію абортів у цій переважно католицькій країні. Це запобігло б смерті багатьох жінок унаслідок нелегальних абортів, казали учасники акцій. Вони використовували зелений колір, що став символом руху за дозвіл абортів. Але у серпні 2018 року Сенат країни не підтримав законопроект за скасування заборони переривання небажаної вагітності.
Фото: picture-alliance/P. Murphy
Жовтий - Гонконг
"Революція парасольок" відбулася 2014 року в Гонконзі й тривала 79 днів. Причиною масових протестів став намір уряду в Пекіні провести вибори керівника адміністрації Гонконгу, допустивши на них лише заздалегідь визначених кандидатів. "Озброївшись" парасольками переважно жовтого кольору, мітингарі довгий час блокували центральні вулиці Гонконгу. Парасолі добре захищали від перцевого спрею поліції.
Фото: pictue-alliance/AP Photo/K. Cheung
Червоний і жовтий - Таїланд
У Таїланді з 2006 по 2010 роки "червоні сорочки" та "жовті сорочки" символізували дві протилежні за політичними поглядами фракції. "Червоні сорочки" були прихильниками екс-прем'єр-міністра Таїланду Таксина Чинавата, що обіймав цю посаду з 2001 по 2006 рік. Його усунули унаслідок військового перевороту в вересні 2006 року. Натомість "жовті сорочки" представляли опозиційні до нього сили.
Фото: AFP/Getty Images/C. Archambault
Помаранчевий - Україна
Оголошена ЦВК перемога провладного кандидата Віктора Януковича в другому турі президентських виборів 2004 року вивела на вулиці Києва сотні тисяч людей. Символом протестів став помаранчевий колір - колір кампанії опозиційного кандидата Віктора Ющенка. Протести з вимогою провести перевибори завершилися обранням Ющенка президентом й увішли в історію як "Помаранчева революція".
Фото: SERGEI SUPINSKY/AFP/Getty Images
Зелений - Іран
2009 року багато іранців не погодилися з офіційним результатом виборів, на яких було переобрано консервативного президента Махмуда Ахмадінежада. Під час тих протестів через суперечливий результат президентських виборів мітингарі широко використовували поширений в ісламській традиції зелений колір як символ незгоди з діями влади. Через це акції отримали назву "Зеленого руху".
Фото: picture-alliance/dpa/Stringer
Жовтий - Філіппіни
21 серпня 1983 року тисячі філіппінців зібралися поблизу аеропорту Маніли, щоб привітати лідера опозиції Беніньйо Акіно-молодшого, котрий повертався з-за кордону. Натовп убрався в жовтий колір. Однак опозиціонера вбили того ж дня прямо в аеропорту, що вилилося в тривалі акції протесту, які переросли в Жовту революцію. Колір було обрано як символ однієї з пісень-шлягерів 1970-х років.