Після терактів 11 вересня 2001 року, коли ісламісти забрали життя тисяч людей, боротьба з тероризмом в усьому світі вийшла на новий рівень. Закони стали жорсткішими, розвідки західних країн поглибили співпрацю. Це стосується й діяльності американського Агентства національної безпеки (NSA) та німецької Федеральної розвідувальної служби (BND). Вочевидь були й випадки нехтування чинними законами. Такі підозри були викликані документами, опублікованими в міжнародних медіа ("Guardian", "Spiegel") колишнім співробітником NSA, ІТ-спеціалістом Едвардом Сноуденом влітку 2013 року.

Інформатор, який нині живе в Москві, два роки тому повідомив світові, що такі спецслужби, як NSA та Центр урядового зв'язку Великобританії (GCHQ), моніторять комунікаційні мережі по всій планеті. При цьому під спостереженням опинились не тільки потенційні терористи, а й, як повідомляють ЗМІ, уряди й компанії дружніх держав. Серед інших, об'єктами спостереження стали європейський авіакосмічний концерн EADS та навіть Європарламент. Як ці та інші сумнівні заходи стосуються боротьби з тероризмом - цим питанням задається низка політичних структур Німеччини.

Навіть канцлерка Меркель була жертвою NSA

От уже понад рік при Бундестазі працює спеціальний слідчий комітет, який вивчає скандал навколо NSA. У цій справі уже опитано численних працівників BND як свідків. У центрі уваги розслідування - звинувачення, що німецька спецслужба нелегально передавала американцям інформацію про особисті дані як німців, так і громадян інших країн ЄС. Найближчим часом як свідок виступить і Анґела Меркель. Канцлерка сама стала жертвою NSA. Восени 2013 року сплила інформація про прослуховування її мобільного телефону. Меркель відреагувала тоді словами: "Підслуховувати друзів - так взагалі не можна".

На думку критиків, Меркель робить замало для того, аби трансатлантичний шпигунський скандал було остаточно розслідувано. Представники опозиційних політичних сил - Лівої партії і "зелених" - закидають канцлерці, що буцімто з огляду на США вона не хоче надавати парламенту важливу інформацію. В інтерв'ю "Радіо Бремен" Меркель днями визнала, що справді існує потреба в з'ясуванні обставин шпигунського скандалу. Однак документи стосовно співпраці між NSA та BND вона може надати лише після консультацій зі Сполученими Штатами, якщо взагалі вона їх надаватиме. Опозиція ж хоче при потребі навіть через суд домагатися права зазирнути до цих паперів.

Міністра внутрішніх справ також критикують

Канцлерка заявляє, що "охоче" готова брати участь у розслідуванні NSA як свідок: "Я готова свідчити та відповідати на запитання там, де це буде потрібно". Водночас Меркель захищає інтенсивну співпрацю між американськими та німецькими спецслужбами. "Враховуючи нинішню ситуацію в сфері безпеки, нам також потрібні такі служби, і ми мусимо попіклуватись про те, щоб вони були дієздатними". Зрештою, йдеться про "захист життя і здоров'я 80 мільйонів людей".

Окрім глави уряду, критика лунає й на адресу інших політиків, зокрема федерального міністра внутрішніх справ Томаса де Мезьєра. Як повідомляється, соратник Меркель, який був координатором роботи спецслужб, начебто ще 2008 року знав про економічне шпигунство, яке NSA здійснювала за підтримки BND. Де Мезьєр відкидає такі закиди. Цілком вірогідно, що члени спеціального слідчого комітету Бундестагу захочуть почути і його свідчення.