Під час засідання Ради Безпеки ООН 29 травня, яке було присвячено Україні, міністр закордонних справ України Павло Клімкін зокрема розповів і про продовження політичних репресій в анексованому Російською Федерацією Криму та закликав міжнародних партнерів до посилення дипломатичного, політичного та санкційного тиску на Росію. Приводом говорити про нову хвилю репресій проти кримських татар на території півострова стали нові випадки затримань та побиття місцевих активістів.

Йдеться передусім про затримання 21 травня двох активістів - Сервера Мустафаєва та Едема Смаїлова. Перший є координатором правозахисної групи "Кримська солідарність", що об'єднує родини заарештованих російськими правоохоронцями мусульман Криму. Другий - протягом останніх 15 років проводив релігійні мусульманські обряди. Але обох російські силовики підозрюють у причетності до забороненої у Росії мусульманської організації "Хізб ут-Тахрір".

Також 23 травня було викрадено делегата Курултаю кримськотатарського народу Асана Егіза, якого пізніше знайшли із слідами насильницьких дій.

Придушити будь-який спротив

Захисники Мустафаєва та Смаїлова однозначно розглядають дії російських силовиків як фабрикацію звинувачень. Так, адвокат Еміль Курбедінов на прес-конференції у Києві 29 травня запевнив, що в основі закидів Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії - перекручений та викривлений зміст аудіозапису з мечеті, на підставі якого активістів було затримано як "терористів". Втім, Курбедінов впевнений у політичному підґрунті дій силовиків. "Ми впевнені, що Сервер Мустафаев затриманий саме як правозахисник, координатор "Кримської солідарності", який боровся виключно ненасильницькими методами", - зазначив адвокат під час свого виступу.

Правозахисники також гостро критикують останні затримання. Так, у оприлюдненому Кримською правозахисною групою спільному зверненні низка правозахисних організацій закликає уряди України, країн ЄС та Сполучених Штатів вимагати від Росії негайного звільнення Мустафаєва та Смаїлова та засудити використання РФ власного антитерористичного та антиекстремістського законодавства для переслідування кримських активістів і правозахисників. Ці затримання у заяві прямо називають "політично мотивованими", а їхньою метою - прагнення підконтрольної Росії кримської влади "придушити будь-який спротив на півострові".

У розмові із DW координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зазначила - останнім часом випадки репресивних дій з боку місцевих силовиків почастішали. "Якщо говорити про останні події, то з початку 2018 року склався тренд на зачистку та перебирання контролю над усіма громадськими об'єднаннями на території Криму", - впевнена правозахисниця.

Не сумнівається у політичному підґрунті останньої хвилі затримань і представник президента України в Автономній Республіці Крим (АРК) Борис Бабін. Втім він закликає розглядати ці випадки не як окрему хвилю, а як частину єдиної системи заходів зі знищення будь-яких видів незалежної громадської активності на території анексованого півострова. "Не можна казати, що хвиля буде посилюватися чи послаблюватися - вона триватиме доти, доки триватиме окупація", - зазначає Бабін.

Увага світу

Нові випадки затримань кримських татар не залишилися поза увагою міжнародної спільноти. Вже 25 травня речниця Єврокомісії Майя Косьянчич запевнила журналістів, що у ЄС помітили продовження переслідувань кримських татар на півострові, зокрема й затримання Мустафаєва та Смаїлова, та очікують, що усі громадяни України, незаконно засуджені на території РФ та Криму, будуть негайно звільнені.

Також у середу, 29 травня, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз обговорив у Берліні питання звільнення кримськотатарських політичних в'язнів із керівництвом відомства канцлерки ФРН Анґели Меркель. Про це у день зустрічі написав у Twitter посол України в Німеччині Андрій Мельник. "Надважлива зустріч із керівництвом відомства федеральної канцлерки Німеччини для ще більш тісного особистого залучення Анґели Меркель у процес визволення кримськотатарських політв'язнів та деокупації Криму", - зазначив посол.

Важелі тиску

На думку Ольги Скрипник, зусилля міжнародних партнерів у допомозі кримським політв'язням є надзвичайними. "Тільки ЄС за останній час ухвалив 12 різних документів, які так чи інакше стосуються порушень прав людини у Криму чи на Донбасі, а американські чиновники іноді мають краще розуміння ситуації на місці, ніж деякі їхні українські колеги", - каже правозахисниця. Дієвими, на її думку, є і міжнародні санкції - саме тому Кримська правозахисна група зараз наполягає на розширенні санкційного списку, до якого мають долучити ще десять осіб, причетних зокрема й до переслідування кримських мусульман.

За словами Бабіна, окрім залучення міжнародних партнерів, Україна має й інші можливості для допомоги власним громадянам на непідконтрольних територіях. Це, зокрема, юридичне супроводження у "нелегальних окупаційних юрисдикціях" та допомога потерпілим у підготовці позовів до міжнародних судів, матеріальна допомога та сприяння родинам політв'язнів після прибуття на підконтрольну Києву територію України.

Окремо Бабін згадує притягнення до відповідальності винних у політичних переслідуваннях згідно українського законодавства. У прокуратурі Автономної Республіки Крим вже повідомили, що за фактом незаконного затримання Мустафаєва та Смаїлова були відкриті кримінальні провадження за незаконне позбавлення волі. Загалом за подібними випадками прокурори відкрили вже близько 140 кримінальних проваджень, заявили 29 травня у прокуратурі АРК.

Втім, Бабін зазначає - дії правоохоронців у цій сфері дуже часто відзначаються розкоординованістю. "Це призводить до того, що часто колаборанти, винні у переслідуванні українських громадян в Криму, вільно можуть вирішувати свої справи на "великій землі", - скаржиться чиновник. На його думку, ситуацію могло би виправити запровадження відповідного законодавства, яке б чітко визначало випадки колаборації та відповідальність за допомогу російській владі анексованого Криму, зокрема й у переслідуванні українських громадян.