Турецький суд залишив шістьох правозахисників під вартою
Стас Соколов
18 липня 2017 р.
Шестеро правозахисників, серед яких керівниця турецького відділення Amnesty International і один німець, чекатимуть на суд під вартою.
Реклама
Суд у Стамбулі зранку у вівторк, 18 липня, вирішив і надалі утримувати шістьох правозахисників, серед яких керівниця турецького відділення організації Amnesty International (АІ) Іділ Есер, а також німець і швед. У Туреччині їм закидають підтримку терористичної організації, передає інформаційна агенція dpa з посиланням на представника АІ у країні, вони чекатимуть на суд за ґратами. Ще чотирьох людей звільнили.
Цих десятьох осіб затримали 5 липня під час конференції з цифрової безпеки у Стамбулі, через місяць після арешту тодішнього керівника АІ в Туреччині Танера Кіліча. Правозахисна організація називає дії турецьких правоохоронців "гротескним зловживанням владою". "Туреччина зганьбиться в очах світу, коли захисники прав людини опиняться за ґратами за захист прав людини", - наводить агентство новин AFP слова представника АІ в Туреччині Ендрю Гарднера.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган раніше заявляв, що активістів затримали через повідомлення про їхню роботу проти уряду. Кілічу ж висувають звинувачення у зв'язках з Фетхуллахом Гюленом, якого Анкара вважає ідеологом невдалої спроби путчу, здійсненої рік тому.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.