Турецькі політики не виступатимуть у ФРН до референдуму
Аніта Грабська
21 березня 2017 р.
Турецькі політики не проводитимуть агітаційні виступи у ФРН до референдуму про конституційну реформу, який має відбутися 16 квітня. Це підтвердили в координаційному центрі "Партії справедливості та розвитку".
Реклама
Усі агітаційні виступи політиків із Туреччини в Німеччині, які планувалися до референдуму про зміни до турецької конституції, скасовані. Це підтвердила речниця координаційного центру правлячої в Туреччині "Партії справедливості та розвитку" (AKP) в Кельні у вівторок, 21 березня.
"Усі майбутні заходи, які були заплановані, скасовано", - цитує речницю інформагенція AFP. За словами представниці центру, подальші виступи турецьких міністрів у Німеччині не планувалися. Натомість скасували інформаційні заходи за участю депутатів від AKP. За словами речниці, таке рішення ухвалили в Анкарі. Виступ турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана в Німеччині не планувався.
Скасування виступів підтвердив і голова Союзу європейсько-турецьких демократів (UETD) Зафер Сіракая в коментарі журналу Wirtschaftswoche. Він повідомив, що на локальному рівні плануються інформаційні заходи, але гостьових виступів турецьких політиків на цих подіях не буде.
Це рішення потрібно розуміти як жест доброї волі та внесок у деескалацію ситуації навколо виступів турецьких політиків у Німеччині, заявив інформагенції dpa генеральний секретар організації Бюлент Більгі.
Заснований у 2004 році Союз європейсько-турецьких демократів вважається організацією, що лобіює інтереси ісламсько-консервативної "Партії справедливості та розвитку" в Німеччині.
Ердоган продовжує ображати європейців
Тим часом турецький президент Реджеп Таїп Ердоган, виступаючи 21 березня в Анкарі, знову назвав Європу "расистською, фашистською та жорстокою" і звинуватив європейські країни в ворожості до ісламу. За словами Ердогана, Європа поводиться так, "як у часи перед Другою світовою війною". Він закликав турецьких виборців проголосувати під час плебісциту за поправки до турецької конституції.
16 квітня турки голосуватимуть на референдумі за поправки до конституції, які надають президентові країни дуже широкі повноваження. У разі набуття чинності змін до конституції президент зможе призначати міністрів та вищих державних чиновників, оголошувати надзвичайний стан та розпускати парламент. Також він буде одночасно й очільником уряду, а посаду прем'єр-міністра скасують 2019 року.
Відносини між Туреччиною та Євросоюзом нині напружені через скасування виступів турецьких урядовців у низці міст Німеччини та Нідерландів. Турецький президент Ердоган у зв'язку з цим протягом останніх тижнів неодноразово закидав європейцям "нацистські" та "фашистські" методи. Днями він звинутив у "нацистських методах" особисто німецьку канцлерку Анґелу Меркель (Angela Merkel). Меркель відповіла, що "нацистські порівняння" повинні припинитися.
Чому Ердоган провокує Берлін на конфлікт? (08.03.2017)
02:28
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.