На початку 2011 року "арабська весна" докотилася до Сирії, але перші мирні демонстрації були жорстоко придушені поліцією. Починаючи з березня 2011-го по всій країні почали спалахувати масові акції протесту з вимогою відставки уряду Башара Асада. Навряд чи можна було собі уявити, що ті події покладуть початок затяжній війні, яка вже забрала понад 400 тисяч життів.

Після того, як хвиля масових протестів прокотилася країною, Асад почав задіювати для їх придушення армію. У свою чергу, противники режиму були вимушені взяти до рук зброю. До конфлікту долучилися також загони національних меншин (наприклад, курди) та ісламістські терористичні угруповання, серед яких окремо слід виділити так звану "Ісламську державу".

У квітні 2013 року до громадянської війни в Сирії долучилися бойовики терористичної організації ІДІЛ, утвореної із підрозділу "Аль-Каїди". У червні 2014-го угруповання оголосило про перейменування на "Ісламську державу" (ІД) та проголосило "халіфат". За деякими даними, у 2015 році під контролем ІД перебувало близько 70 відсотків території Сирії, а чисельність бойовиків складала 60 тисяч осіб.

Руйнування античного міста-оази Пальміри стало символом варварського поводження ІД з об'єктами культурної спадщини. Усього ж з моменту початку громадянської війни в Сирії були зруйновані близько 300 археологічних пам'яток. У лютому 2016 року Рада Безпеки ООН прирівняла знищення бойовиками ІД предметів історичної, культурної та релігійної цінності до терактів.

За даними ООН, за останні шість років понад п'ять мільйонів сирійців втекли з країни. Більшість із них знайшли прихисток у сусідній Туреччині (близько 2,9 мільйона), Лівані (більше мільйона), Йорданії (понад 650 тисяч). Але можливості цих країн з прийому біженців виявилися практично вичерпаними. Сотні тисяч сирійців також вирушили шукати порятунку в Європі, спричинивши кризу біженців у ЄС.

У вересні 2014 року президент США Барак Обама оголосив про створення міжнародної коаліції проти ІД, до якої увійшли понад 60 держав. Учасники коаліції завдають авіаударів по позиціях бойовиків, ведуть підготовку місцевих сухопутних військ, а також надають гуманітарну допомогу мирному населенню.

А у грудні 2015 року Саудівська Аравія представила свою антитерористичну коаліцію, до складу якої увійшли 34 ісламські країни. Частина з яких, як і сама Саудівська Аравія, є також членами міжнародної коаліції під проводом США.

З осені 2015 року російські бомбардувальники також завдають ударів у Сирії - як запевняє Москва, лише по позиціях ІД. За даними ж НАТО, 80 відсотків російських авіанальотів спрямовані на противників Асада з поміркованої опозиції. У листопаді 2017 року Путін заявив про швидке завершення місії у Сирії. Контингент скоротять, але в розпорядженні РФ залишаться дві військові бази і деякі інші структури.

14 березня 2016 року, напередодні п'ятиріччя громадянської війни в Сирії, у Женеві стартували переговори з мирного урегулювання конфлікту під егідою ООН. Перша подібна спроба на початку лютого завершилася провалом на тлі наступу армії Асада на Алеппо. Другий шанс з'явився після укладення перемир'я між сторонами 27 лютого за сприяння США й РФ. Нині триває вже восьмий раунд перемовин.

Згідно зі спільною доповіддю ООН та Організації із заборони хімічної зброї, режим Асада несе відповідальність за застосування отруйної речовини зарин у Хан-Шейхуні 4 квітня 2017 року. А "Ісламська держава" застосовувала сірчистий іприт під час атаки в населеному пункті Ум-Хош у вересні 2016 року.

Із січня 2017 року в столиці Казахстану за ініціативною Росії, Туреччини та Ірану проходять паралельні женевським міжсирійські переговори з урегулювання у Сирії. На них уперше за одним столом зустрілися представники як режиму Башара Асада, так і опозиційних сил. У травні в Астані підписаний меморандум про створення чотирьох зон деескалації у північній, центральній та південній частинах Сирії.

Протягом 2017 року бойовиків ІД витіснили з більшості територій у Сирії та Іраку. Ще у грудні 2016 року було звільнено мегаполіс Алеппо, навесні 2017-го - Хомс, а восени - головний бастіон джихадистів у Сирії Ракку, стратегічно важливий через нафту та близькість до Іраку Дейр-ез-Зор, Аль-Маядін та інші великі міста.

У листопаді 2017 року на зустрічі в Сочі лідери Росії, Ірану та Туреччини Володимир Путін, Хасан Роухані та Реджеп Таїп Ердоган виступили з низкою ініціатив. Вони закликали Дамаск та опозицію Сирії взяти участь у засіданні сирійського Конгресу національного діалогу, який має відкрити дорогу до конституційної реформи та вільних виборів у Сирії.