Тривалий час турки вважали кризу абстрактною загрозою. Однак сьогодні вона все більше визначає їхнє повсякденне життя. Валютна криза ще в січні буквально увірвалася у помешкання турків, або краще сказати - на їхні кухні: ціни на овочі та фрукти стрімко зросли. Після місцевих виборів 31 березня ситуація стала ще серйознішою. За кілограм цибулі деякі торговці вимагають вже 10 турецьких лір, у перерахунку - понад 45 гривень, що приблизно утричі більше порівняно з попереднім роком. І це особливо розсердило турків, оскільки цибуля, зрештою, належить до основних продуктів харчування в країні та входить до багатьох страв турецької кухні.

На ринку в стамбульському районі Кадикьой, який розташований на березі Босфору, відповідно й настрої погані. "Я такого ще ніколи не бачив. Картопля, помідори, цибуля раніше були кожного дня на обідньому столі, а цього року вони перетворилися радше на розкіш", - скаржиться один з покупців, який здійснює свої звичні закупи. Продавець пригнічено погоджується. "Наше сільське господарство - в скруті. У них (сільгоспвиробників. - Ред.) нічого із запасів не залишилося. Тому все так дорого: квасоля по 20 лір за кілограм, цибуля - сім, помідори - 15", -  мов у летаргійному сні називає він ціни на свої товари.

З кінця 2017 року ліра суттєво втратила у вартості, зниження курсу в річному вимірі сягало 30 відсотків. Попри це турки й надалі підтримували президента країни Реджепа Таїпа Ердогана та його уряд. Однак поступово прихильність виборців, здається, слабшає. На місцевих виборах 31 березня ісламсько-консервативна Партія справедливості та розвитку (AKP) Ердогана зазнала прикрої поразки: у двох найважливіших містах країни - Стамбулі та Анкарі- перемогла опозиція. Експерти вважають погіршення ситуації в економіці вирішальним фактором для невтішного результату AKP на виборах.

Держава проти "продуктових терористів"

За словами президента Туреччини Ердогана, відповідальними за "продуктовий терор" є темні сили. Мовляв, спекулянти нагромаджують запаси цибулі, аби накрутити ціни. Критики ж натомість кажуть, що в інфляції на ринку продовольства винен сам уряд. Для стимулювання розвитку економіки уряд країни, сформований AKP, упродовж багатьох років інвестував головно в будівельний сектор та не приділяв належної уваги іншим галузям.

"Економічна політика не мала довгострокового характеру та не була достатньо орієнтована на майбутнє", - каже фахівець з міжнародних економічних відносин, професор Вищої школи Констанца на півдні Німеччини Ердал Ялчин. За його словами, уряд Туреччини витрачав надто багато грошей на інфраструктуру та водночас роками не переймався тим, аби досягти при цьому зростання продуктивності. Особливо аграрний сектор наочно демонструє провал цієї стратегії, вважає Ялчин: "Туреччина має ідеальні кліматичні умови для високопродуктивного сільського господарства. Попри це овочі та фрукти змушені були імпортувати, оскільки в аграрний сектор інвестували надто мало коштів".

Не лише падіння ліри

Внутрішня інфляція супроводжується падінням курсу ліри. Євро і долар сьогодні коштують удвічі більше, аніж три роки тому. Це спричиняє велику проблему для багатьох турецьких підприємств: аби обслуговувати кредити, які вони взяли в іноземних інвесторів, компанії тепер потребують удвічі більше коштів у національній валюті. Вартість кредитів також зросла, оскільки міжнародні інвестори стали обережнішими та звертають більше уваги на ризики. Причина полягає в тому, що з точки зору внутрішньої політики в Туреччині знизився рівень правових гарантій, а з точки зору зовнішньої - країна стала складним партнером, пояснює Ялчин.

В останньому кварталі 2018 року турецька економіка скоротилася на 2,5 відсотка: уперше за десять років Туреччина перебуває в стані рецесії. Рівень безробіття з грудня минулого до лютого цього року також зріс до найвищого за останні десять років показника в 14,7 відсотка, повідомило 15 квітня статистичне відомство країни. Рівень безробіття серед молоді сягнув навіть позначки в 27 відсотків.

Структурні реформи як вирішення?

Для посилення економічного зростання та боротьби з інфляцією міністр фінансів та економіки Туреччини Берат Албайрак 10 квітня представив план дій. Час до наступних виборів у 2023 році буде часом "структурних реформ економіки", анонсував Ялчин. Нарешті має встановитися і жорстка бюджетна дисципліна.

"Уже було представлено багато програм на кшталт цього плану дій, однак вони не були втілені", - каже Ялчин. Рішенням для виходу з економічної кризи, за його словами, є підвищення продуктивності шляхом проведення структурних реформ. Однак тут перед Туреччиною лежить довгий шлях: за словами Ялчина, збиткові підприємства повинні бути оголошені банкрутами, споживання необхідно скоротити, безробіття при цьому тимчасово зросте. Та й це ще не все: на перехідний час потрібно домовитися про програму підтримки з боку міжнародного кредитора, в ідеальному випадку - Міжнародного валютного фонду (МВФ), стверджує Ялчин. 

Утім, Ердоган неодноразово зневажливо висловлювався про МВФ. До того ж програми МВФ прив'язані, як правило, до проведення структурних реформ. А турецький президент опирається будь-якому втручанню ззовні. Окрім цього, період посилених заходів економії може ще більше вдарити по його популярності.