Турку – найстаріше місто Фінляндії. Але той факт, що воно існує досі – це майже диво. Адже за свою 750-річну історію Турку 30 разів вигорав повністю. Але щоразу йому вдавалося поставати з попелу. Майже святою для 175 тисяч жителів Турку стала за цей час міська фортеця, яка є водночас найбільшою досі збереженою середньовічною будівлею всієї Фінляндії. Однак традиціоналістами місцевих жителів не назвеш. Турку відоме й своїми досить незвичними ідеями.

Наприклад, музичний театр у стилі «хеві метал». Його вистави – одні з перших у списку заходів, що проходять у рік європейської культурної столиці в Турку. А постановка має історичну тематику, адже присвячена великій пожежі 1827 року. Тема дуже підходить до логотипу Турку-2011, адже на ньому зображено полум’я. Самі фіни кажуть, що обравши такий символ для своєї культурної столиці, довели типове для них почуття самоіронії.

Символічний вогонь

Водночас полум’я є для Турку ще й символ постійної конкуренції зі столицею Гельсінкі. Адже фінське слово „palaa“ означає і «горіти» і «повертатися». І от, після майже двох століть перерви, Турку, колишня столиця тоді шведської провінції Фінляндія, знову може пишатися столичним титулом, нехай лише й символічним.

«Це вартує того – відвідати цього року наше місто. Щоб побачити, приміром, прекрасний променад уздовж нашої річки – від собору в центрі аж до стародавньої фортеці. Перед містом у нас є неповторний ландшафт з 20 тисячами озер. Це неповторне видовище й прекрасні природні лаштунки – як для сучасного образотворчого мистецтва, так і для концертів під відкритим небом, які ми будемо проводити влітку», - розповідає Саара Маліла, речниця програм культурної європейської столиці Турку-2011.

Турку завжди вважався фінськими воротами до Європи. У його порту європейські торговці скуповували деревину й хутро, завозячи до Фінляндії тканини, сіль і … знання. Сьогодні ж Турку – одне з найбільш студентських міст Фінляндії. А де є студенти – є місце новим ідеям. Турку вважають справжнім інкубатором авангардного мистецтва.

Часникова сауна

Один з представників цього мистецтва – Ян-Ерік Андерсон. І головний його мистецький об’єкт – це його власний будинок, схожий зовні на віллу, в якій жила Пеппі Довга Пачоха. Будувати будинок, який за своїм периметром нагадує кленовий лист, йому в Гельсінкі напевно б не дозволили, каже Андерсон. «А ззовні я ще прикрасив фасад вирізаними з металу лопатами, ялинками й серцями. Ці речі по-справжньому символізують для мене нашу фінську натуру: фін, який під ялинкою шукає любові. Не вистачає ще тільки філіжанки для кави. Тоді це був би такий збираний образ із фінської душі й культури», - пояснює Андерсон.

Для року Турку в якості культурної столиці Європи митець створив сауну, яка має форму часникового зубка. Незабаром її виставлять у міському парку, хоч а сам Андерсон думав про інше місце розташування. «Якось я побував у Санкт-Петербурзі й Москві. Мою увагу тоді привернули бані тамтешніх соборів у формі цибулин. От я й подумав – можна було б у нас створити такі собі архітектурні аналоги у формі зубків часнику й поставити їх на дахи сірих багатоповерхівок, прикрасивши їх у такий спосіб. А до цього ще треба було б додати звукову інсталяцію», - каже Андерсон.

Очікують два мільйони гостей

Турку важко назвати гарним містом. У центрі домінують безликі будівлі 60-их років, решта - це досить довільна суміш старого й нового. Але шарму місту додає передовсім річка Аура, що тече через університетський квартал з його затишними й дотепними кафе та крамничками.

Близько двох мільйонів гостей очікують цього року в Турку, організатори задумали близько 150 різних культурних заходів. Крім них, слід не забути ще й чисельні маленькі повсякденні деталі, що нагадують про почесну культурну місію Турку. На вулиці може спонтанно виникнути якийсь перформенс. А на туалетному папері в ресторані раптом можна буде прочитати гарні вірші.

Автори: Єнні Рот, Леся Юрченко
Редактор: Роман Гончаренко