Держсекретар Сполучених Штатів Рекс Тіллерсон різко розкритикував чинну угоду з Іраном щодо його ядерної програми. На думку Тіллесона, документ не відповідає тій меті, з якою вона, власне, укладалася, а саме - не допустити розробку Тегераном ядерної зброї. Про це керівник Державного департаменту заявив в середу, 19 квітня, в Вашингтоні, передає інформагенція dpa.

"Вона (угода, - Ред.) лише відсуває у часі досягнення Іраном поставленої мети - стати ядерної державою", - цитує dpa Тіллерсона. На думку очільника американської дипломатії, ця угода схожа за духом з колишньою політикою США, яка мала на меті не допустити створення ядерної зброї Північною Кореєю, що зазнала невдачі та призвела до теперішніх загроз з боку КНДР.

Не враховано всі загрози з боку Ірану

Наявна ядерна угода з Іраном не враховує всіх загроз, що надходять з боку Тегерана, застеріг Тіллерсон. Тож США мають намір пильно простежити за всім спектром політики Тегерана. Лише після того будуть ухвалюватися відповідні рішення, додав він. Зокрема, держсекретар закинув Тегерану підігрівання низку інших конфліктів та підірвати інтереси США в регіоні, приміром, в Сирії, Ємені, Іраку та Лівані. Крім того, іранський уряд і надалі підтримує напади на Ізраїль, додав Тіллерсон.

Напередодні Тіллерсон направив до Конгресу листа, де поінформував американський парламент про плани переглянути скасування санкцій проти Ірану згідно з ядерною угодою, підписаною 2015 року. Тіллерсон заявив про сумнів щодо того, чи дана угода відповідає національним інтересам США й повідомив про доручення президента Дональда Трампа низці урядових структур дослідити доцільність її подальшого подовження з точки зору американських національних інтересів.

Ядерна угода з Іраном була підписана у липні 2015 року за участю шістьох великих держав - США, Китаю, Росії, Великобританії, Франції та Німеччини. Угода передбачає скасування міжнародних санкцій проти Ірану в обмін на значні обмеження ядерної програми цієї країни. Відновлення зв'язків з Іраном вважають одним з найбільших досягнень попереднього президента США Барака Обами. Однак Ізраїль, найбільший критик угоди, стверджує, що коли закінчиться дія певних обмежень за 10 і 15 років, Тегеран постане на порозі отримання власної ядерної бомби.