"Інформації про держкомпанії ми вже й не шукаємо, бо її шукати немає де. Якщо вона і існує, то захована під грифом "комерційна таємниця" і є недоступною для громадськості та журналістів", - скаржиться Юрій Ніколов з інтернет-порталу незалежного моніторингу державних витрат "Наші гроші" (проект розпочато за допомоги фонду "Відродження").

Після того як у серпні торік президент підписав закон, який вивів з під дії закону про тендерні закупівлі державні, напівдержавні та комунальні підприємства, інформації у "Віснику держзакупівель" разюче поменшало. "Лише з початку 2013-го року коштів за тендерними процедурами, які друкуються у "Віснику держзакупівель" пройшло вдвічі менше, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року", - констатує Ніколов.

Брак контролю

Відповідно поменшало і можливостей стежити за тим, як і на що витрачаються кошти платників податків - інформацію про свої витрати держкомпанії здебільшого засекречують , посилаючись на комерційну таємницю, наголошують експерти. "Держпідприємства часто закуповують мох і болото за ціною золота", - констатує Віталій Шабунін і наводить конкретні приклади.

Раніше у ході моніторингу закупівель "Київміськбудом" бетону, кабелів та інших будматеріалів, експерти виявили 50-відсоткову різницю з цінами дилерів. "Зараз "Київміськбуд" свої тендери не публікує, а ціни на квартири в Києві не падають незважаючи на те, що ринок лежить", - каже Ніколов. Інший приклад, який наводять учасники моніторингу стосується пластикових кілочків. "Два роки одне з держпідприємств замовило їх на 4, 5 мільярдів гривень. Дельта в цьому випадку сягала 90 відсотків від ціни закупівлі. Ми знайшли цю інформацію, опублікували і уряд через місяць після галасу журналістів зупинив цю закупівлю", - згадує Ніколов.

Тепер же здійснювати подібний моніторинг справа не з легких. Змінити ситуацію група депутатів від опозиційних партій сподівається за допомогою нового законопроекту, який зобов’язуватиме держпідприємства оприлюднювати звіти про результати закупівель державним коштом. При цьому компанії збережуть право не проводити тендери. "Ми хочемо хоча б мати інформацію про обсяги, ціну та постачальників послуг, які держпідприємства купують за державні гроші", - розповів Deutsche Welle депутат від фракції "Удар", голова парламентського комітету Верховної з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Чумак.

Хто боїться тендерів

Коли влітку минулого року тодішній склад Верховної Ради ухвалював рішення про скасування тендерних торгів для держкомпаній, це пояснювали тим, що державним підприємствам комерційно не вигідно проводити тендери за складною процедурою. Цей фактор врахували автори законопроекту про повернення контролю за закупівлями держпідприємств.

Однак вони сподіваються, що в подальшому привілеї не проводити тендери матимуть тільки великі стратегічні держкомпанії, зокрема ті, які працюють в оборонно-промисловому комплексі, зазначив депутат Чумак. "Ми проаналізуємо, чи буде суспільна користь від повернення тендерів на держпідприємства, але спочатку вони мають хоча б публічно звітувати про витрати коштів платників податків", - зауважив він.

У Центрі протидії корупції підрахували, що лише 10 відсотків державних підприємств потребують спрощення або скасування тендерних торгів. "Можу погодитися, що завод Антонов чи йому подібні не встигали через тендери виконувати контракти і імідж країни від цього страждав. Але таких підприємств - одиниці. Інші – це віртуальні "прокладки", які без тендерів відмивають державні гроші", - переконаний голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Надія на розголос

Шабунін наголошує, що повернення публічного контролю за фінансовими витратами критично необхідне для України, аби журналісти могли проводити журналістські розслідування фактів корупції на держпідприємствах, а громадські організації оскаржувати неефективне витрачання держкомпаніями коштів з бюджету.

За спостереженнями Юрія Ніколова, суспільний інтерес до журналістських розслідувань, які розслідують розкрадання коштів з бюджету, є високим. Та впевненості у тому, що законопроект підтримують у парламенті поки не мають навіть його розробники.