Україна має до кінця літа продемонструвати успіхи у виконанні умов, необхідних для підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом, заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський у четвер, 25 квітня, на прес-конференції к Києві. Глава польського МЗС приїхав до української столиці разом зі своїми колегами з Литви, Нідерландів та Данії, аби обговорити з українським керівництвом та представниками опозиції питання підготовки до підписання угоди про асоціацію. Візит було погоджено з верховною представницею ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Кетрин Ештон.

"Часу залишилося дуже мало, магічної дати нині немає, але є ризик, що може бути пізно, - наголосив Сікорський. Він висловив сподівання, що на саміті Східного партнерства у листопаді угоду про асоціацію буде підписано, однак визнав: якщо рішення доводилося би ухвалювати нині, то документ підписано би не було – умови Києвом не виконані.

Більшість умов не виконані

Візит міністрів закордонних справ ЄС майже збігся в часі із зустріччю в Брюсселі 24 квітня єврокомісара з розширення та європейської політики сусідства Штефана Фюле з секретарем Ради нацбезпеки та оборони України Андрієм Клюєвим. Опитані експерти-міжнародники вважають такий збіг невипадковим та називають його посиленням консультацій та переговорів між Києвом та Брюсселем з виконання передумов підписання восени цього року Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

Політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичної співпраці Володимир Горбач в інтерв'ю DW зазначив, що градус переговорів між Україною і ЄС є достатньо високим, хоча більшість деталей, суперечок та намагань поторгуватися залишаються прихованими від громадськості. "Те, що Клюєв в Брюсселі був змушений огризатися, може свідчити про посилення тиску на Україну з боку ЄС", – сказав експерт. Він нагадав, що Київ не виконав переважну більшість зобов'язань. Фактично, в активі України є лише ухвалення кількох з цілої низки необхідних законів та помилування екс-міністра МВС та одного з лідерів опозиції Юрія Луценка, вважає аналітик.

Звільнення з-під варти Луценка може бути намаганням нинішнього уряду відвернути увагу європейської сторони від фактичного саботажу реформи виборчого законодавства та зриву виборів в Києві і на п'яти виборчих округах, на яких під час парламентських виборів 2012 року результати голосування були визнані суперечливими, сказав в інтерв'ю DW київський професор політології Олексій Гарань. Водночас, він впевнений, що такі жести навряд чи допоможуть владі України приховати свої невиконані зобов'язання.

Проблема Тимошенко лишається актуальною

Тим часом, з боку речників Партії регіонів останнім часом почастішали протилежні заяви. Так, депутатка парламенту від цієї партії Ганна Герман 21 квітня в українській пресі заявила, що "зближення України з Європою можливе і без звільнення Юлії Тимошенко". Але Володимир Горбач назвав такі заяви "пропагандою влади". Він нагадав, що канцлер найбільшої країни Євросоюзу – Німеччини Ангела Меркель однозначно і неодноразово заявляла, що Київ має не лише вирішити проблему Тимошенко, а й проблему поваги до прав людини в Україні взагалі. "Восени в Німеччині мають відбути парламентські вибори і правляча партія навряд чи піде всупереч громадській думці в цій країні. А німці переконані, що Тимошенко була ув'язнена саме з політичних мотивів", – зазначив експерт. 

Це підтвердив і глава литовського МЗС Лінас Лінкявічюс. За підсумками зустрічей з українським керівництвом він сказав журналістам в Києві: "Україна має повною мірою вирішити проблему вибіркового правосуддя й усунути всі сумніви, що в державі є вибіркове  правосуддя". Водночас, він зазначив, що "вікно можливостей для України ще відкрите".