1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Угода про асоціацію Україна-ЄС: фініш бігу з бар'єрами

Максим Сидоржевський | Стас Соколов
1 вересня 2017 р.

Епопея з підписанням та набуттям чинності Угоди про асоціацію Україна-ЄС завершується. Документ набув чинності з 1 вересня. DW пригадує основні віхи шляху Києва та ЄС до угоди про асоціацію.

Прагнення євроінтеграції стало одним з головним політичних мотивів українців
Прагнення євроінтеграції стало одним з головним політичних мотивів українців (архівне фото) Фото: picture-alliance/dpa

Від п'ятниці, 1 вересня, набуває чинності Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.  

"Угода про асоціацію між Європейським Союзом і Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з одного боку, і Україною, з іншого боку, підписана в Брюсселі 21 березня 2014 року й 27 червня 2014 року, набуває чинності з 1 вересня 2017 року у відповідності зі статтею 486 (2) угоди, оскільки останній документ про ратифікацію або схвалення був зданий на зберігання 11 липня 2017 року", - повідомляється в Офіційному журналі ЄС.

Київ та Брюссель вели довгі перемовиниФото: Getty Images/AFP/J. Macdougall

12 липня 2017 року Рада ЄС остаточно ратифікувала угоду між Києвом та Брюсселем. Від підписання до набуття чинності, таким чином, минуло майже три з половиною роки. DW пропонує пригадати основні етапи шляху від укладання до ратифікації документа та події, які цьому передували.

Угода з ЄС і Євромайдан

Переговори щодо нового базового договору між Україною та ЄС на заміну Угоди про партнерство та співробітництво були започатковані у березні 2007 року. У грудні 2011 року лідери України та ЄС офіційно заявили про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію, а наприкінці березня 2012 року парафували угоду.

Однак після гучних політичних обіцянок та тривалої підготовки до підписання угоди з ЄС у листопаді 2013 року українська влада несподівано відмовилась від укладення Угоди про асоціацію з ЄС. Це стало приводом до масових протестів у центрі Києва, що розпочались відразу після оголошення рішення урядом Миколи Азарова і стали відомі як Євромайдан. Масові протести переросли у силове протистояння між демонстрантами та силовиками, які завершились розстрілом "Небесної сотні" та втечею з України до Росії у лютому 2014 року тодішнього керівництва країни на чолі з президентом Віктором Януковичем та прем'єром Азаровим.

Відмова екс-президента Януковича підписувати Угоду про асоціацію стала приводом для масових протестів, які переросли в криваве протистояння Фото: Tomas Rafa

"Справа честі" для нової української влади

Для лідерів "нової влади", зокрема прем'єра Арсенія Яценюка та політика Петра Порошенка, якнайшвидше укладання та підписання Угоди про асоціацію з ЄС стало "справою честі". І сталось це досить швидко: політичну частину угоди між Києвом і Брюсселем підписано 21 березня 2014 року, а економічну частину - вже після обрання Порошенка президентом України - 27 червня 2014 року.

Угода надала Києву змогу перейти від партнерства і співробітництва з ЄС до політичної асоціації та економічної інтеграції. Зокрема, угода передбачає створення зони вільної торгівлі між двома сторонами, яка де-факто набула чинності з 1 січня 2016 року, хоч поки що формально у тимчасовому форматі.

Суперечливий референдум у Нідерландах

Для остаточного набуття чинності Угодою була необхідна її ратифікація усіма країнами-членами Євросоюзу. Цей процес доволі швидко відбувся в усіх європейських столицях, окрім однієї. Єдиним членом ЄС, який затягував з ратифікацією документа, виявилися Нідерланди. Причиною стала ініціатива провести з цього питання в країні консультативний референдум, що була просунута євроскептиками країни. Пізніше журналісти виявили "російський слід" в організації плебісциту.

Референдум відбувся 6 квітня 2016 року та завершився цілковитою перемогою ініціаторів - понад 61 відсоток виборців, що взяли участь у волевиявленні, проголосували проти ратифікації угоди з Києвом.

Політичні торги щодо гарантій Україні

Прагнучи задовольнити думку більшості на референдумі, уряд Нідерландів зажадав ухвалити додаток до Угоди про асоціацію з Україною, у якому було проголошено, що асоціація не дає перспективу членства в ЄС Києву, не дає українцям права проживати й працювати на території ЄС, не надає Україні гарантій колективної безпеки та наданні військової допомоги та не зобов'язує ЄС до фінансової підтримки України. У грудні 2016 року Євросоюз ухвалив відповідний додаток до угоди.

"Зелене світло" з Гааги

Таким "коригуванням" Угоди Нідерланди, що перебували під тиском з боку Брюсселя, який квапив їх завершити процес ратифікації, продемонстрували, що врахували думку занепокоєних громадян. Це дозволило поновити політичний діалог щодо ратифікації документа у парламенті країни. За день до припинення своєї роботи у зв'язку з черговими виборами Нижня палата парламенту Нідерландів 23 лютого 2017 року проголосувала за ратифікацію угоди з Києвом. Ратифікація Сенатом була відкладена на час після парламентських виборів 15 березня, на яких євроскептикам не вдалося отримати достатньо голосів для формування уряду.

Підписання угоди про асоціацію стало справою честі для влади за президентства Петра ПорошенкаФото: Reuters

30 травня 2017 року парламент Нідерландів нарешті завершив процес ратифікації Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною. Голосування охрестили "святом демократії".

 

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW