"Ми хочемо, щоб Україна орієнтувалася на Європу, але для цього необхідно виконання низку умов" , - заявив у понеділок, 18 листопада, Ґідо Вестервелле в Брюсселі на зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, присвяченому майбутньому саміту Східного партнерства у Вільнюсі.

До переліку таких умов керівник зовнішньополітичного відомства ФРН зарахував у першу чергу дотримання в Україні принципів правової державності. "Справа Тимошенко має в цьому сенсі абсолютно особливе значення", - констатував він, додавши, що час, відведений Києву для ухвалення рішення у цій справі, спливає. Заплановане підписання угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом висить на волосині.

Відповідаючи в понеділок вранці на питання DW, офіційний представник німецького міністерства закордонних справ заявив, що "м'яч зараз перебуває на українській половині поля, і у Києва на пошук вирішення цієї проблеми залишаються тільки дні до саміту ". Як відомо, саміт у Вільнюсі відбудеться 28-29 листопада.

На порядку денному Бундестагу

У Німеччині справі Юлії Тимошенко приділяють особливу увагу. Про це свідчать не тільки регулярні польоти Ґідо Вестервелле до Києва, але й той факт, що першим на порядку денному екстреного засідання Бундестагу нового скликання в цей понеділок перебувало питання майбутнього саміту у Вільнюсі та перспектива підписання угоди з Україною.

Позачергове засідання Бундестагу, який фактично поки простоює за відсутності нового уряду, взагалі було призначене для того, щоб обговорити чергові аспекти шпигунського скандалу, від якого Німеччину лихоманить з літа, тобто - з моменту викриттів Едварда Сноудена.

Однак тема Східного партнерства, як видається, здалась депутатам важливішою й канцлерка Анґела Меркель виступила з урядовою заявою. Вона говорила про "стратегічну зацікавленість" Німеччини і Євросоюзу в поступальному розвитку цих країн, про реформи у сфері демократії та прав людини, про економічне процвітання. Зближення з країнами Східного партнерства Анґела Меркель вважає для ЄС настільки ж важливим, як тісні відносини з Росією чи, наприклад, переговори зі США про створення трансатлантичної зони вільної торгівлі.

При цьому, однак, підкреслила вона, Східне партнерство не є інструментом подальшого розширення ЄС і, отже, не відкриває для шести пострадянських країн перспективи приєднання до Євросоюзу.

Батіг і пряник

Говорячи про хід переговорів з цієї теми з Україною, Меркель заявила, що очікує від Києва зрушень у реалізації досягнутих раніше домовленостей, зокрема, в справі "подолання вибірковості українського правосуддя", символом і прикладом якого, за словами канцлерки, слугує справа Юлії Тимошенко.

"Ми хочемо підтримати Україну в проведенні необхідних реформ, - заявила Меркель, - але передумови для цього вона повинна створити сама, причому, не коли-небудь, а зараз".

Якщо такі передумови до саміту у Вільнюсі створені будуть і угоду про асоціацію підпишуть, тоді Київ, пообіцяла вона, може розраховувати на допомогу Євросоюзу навіть авансом - ще до набрання угодою чинності - з тим, щоб компенсувати можливі збитки України внаслідок її проблем з Росією. Йдеться, зокрема, про запровадження пільгового режиму на ринку ЄС для тих українських товарів, яким закривають доступ до Росії, а також про допомогу у диверсифікації енергопостачання України, тобто - зниженні її залежності від поставок російського газу.

Це - пряник. Кнут у вигляді ультиматуму Києву Меркель діставати не стала. За неї це зробив заступник об'єднаної фракції християнських партій у Бундестазі Андреас Шоккенгофф, не обтяжений необхідністю дотримуватися дипломатичного протоколу. "Без виїзду пані Тимошенко за кордон для лікування, - заявив він з трибуни Бундестагу, - не можуть бути поставлені підписи під угодою про асоціацію".

Роль Росії

Під час парламентських дебатів у Бундестазі чи не частіше, ніж Тимошенко і Янукович згадувалося прізвище російського президента. Анґела Меркель нагадала, що неодноразово говорила з Путіним про те, що в третіх країн, тобто - у Росії, не може бути права вето на рішення суверенних країн підписувати з ЄС угоди про асоціацію. Вона намагалася переконати президента в тому, що ані програма Східного партнерства, ані двосторонні договірні відносини з цими країнами не спрямовані проти Росії, зовсім навпаки, вигідні їй.

За оцінкою зовнішньополітичного експерта соціал-демократичної фракції Гернота Ерлера, зусилля канцлерки виявилися марними. "Російське керівництво , - з жалем зазначив він , - затверділо в своїх уявленнях про геополітичні сфери впливу і конкуренції, і вважає, що ЄС просто намагається витіснити Росію з цієї сфери її впливу". Саме цим пояснюється, за його словами, посилений тиск Росії на Україну .

"Ми чудово бачимо, - говорив Шоккенгофф , - якими методами Росія прагне не допустити підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС". Такі дії він назвав "грубим порушенням" принципів паризької хартії ОБСЄ, "абсолютно неприйнятним" втручанням у внутрішні справи суверенних держав. Причому, продовжував Шоккенгофф, тим самим "Росія діє врозріз з її власною концепцією єдиного економічного та гуманітарного європейського простору".

Всі, хто виступали в понеділок у Бундестазі на цю тему, були в цілому одностайні в своїх оцінках. Але були й нюанси. Так, зовнішньополітичний експерт фракції "Союз-90/Зелені" Марілуізе Бек вважає помилкою те, що від самого початку, як це зробила канцлерка, виключається перспектива приєднання країн Східного партнерства до ЄС. Бек нагадала, що 49-а стаття договору про створення ЄС однозначно надає всім європейським країнам без винятку право подавати заявки на вступ до цього союзу.