У прикордонних селах угорська мова фактично вже давно майже витіснила державну українську. Назви на державних установах, а також назви вулиць і вивіски над магазинами дублюються двома мовами. На сільрадах звично висять два державні прапори: український та угорський. На території Закарпаття компактно проживає понад 150 тисяч угорців, що перевищує 10 відсотків від кількості населення області. Це найчисельніша угорська громада в Україні, а отже може узаконити рідну мову на регіональному рівні.

Найбільше представників цієї меншини в селах Берегівського, Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів, а також у містах Берегове та Чоп. Саме в цих населенних пунктах угорська мова, згідно із мовним законом, вже незабаром може набути регіонального статусу. Перші кроки для цього вже зроблені.

До діловодства угорською ще далеко

25 серпня Всеукраїнська Угорська Національна Рада демократичної спілки угорців України підписала заяву, в якій порекомендувала органам місцевого самоврядування розглянути питання щодо надання угорській мові статусу регіональної. А 28 серпня відбувся форум представників прикордонних органів самоврядування, на який з'їхалися не лише голови угорськомовних сіл і міст, а й представники інтелігенції та науковці. До участі у форумі запросили також юристів, які роз'яснили порядок узаконення угорської мови на місцевих рівнях. Це може статися вже у вересні.

Втім навіть якщо угорській і нададуть статусу регіональної, то використовувати мову в діловодстві почнуть ще не скоро, припускає Ласло Зубанич, голова Всеукраїнської Ради Демократичної Спілки угорців України. Адже нині документи всіх форм, заяви, довідки, взірці рішень, не мають офіційно затвердженого перекладу. А це вкрай кропітка робота. Найменша помилка може стати причиною непорозумінь і юридичних конфліктів.

Словник чиновникам не завадить

Зубанич розповідає, що навіть тепер виникають подібні труднощі. Наприклад, його мати в одних документах записана як Ілона, в інших – як Олена або Єлєна. Через це, в свій час, змушена була збирати купу довідок, аби підтвердити, що всі ці документи належать одній особі. І це лише через неправильний переклад імені.

В діловодстві таких помилок може бути дуже багато. Адже угорська мова надзвичайно складна і дослівний переклад практично неможливий. Саме тому на форумі було вирішено створити робочу комісію для підготовки офіційного перекладу документів, якими користуються органи місцевого самоврядування.

Також планують видати спеціальний українсько-угорський словник юридичних та інших термінів, який став би посібником у роботі органів місцевого самоврядування. На які кошти все це робитиметься, поки невідомо. Тож чекають на відповідну постанову кабміну, яка роз'яснить як саме мовний закон втілюватиметься в життя.

Від садків до університетів

З іншого боку, угорська мова на Закарпатті досить вживана. За інформацією відділу в справах національностей Закарпатської ОДА, нині в регіоні 60 угорськомовних дитячих садочків, 66 загальноосвітніх шкіл з угорською мовою навчання і ще 30 двомовних.

У 2005 році на історичному факультеті Ужгородського національного університету (УжНУ) відкрилась кафедра історії Угорщини та європейської інтеграції, а з вересня 2008 року на базі цієї ж альма-матер функціонує гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою викладання фахових дисциплін. В його складі  діють три кафедри: фізико-математичних наук, історії Угорщини та європейської інтеграції, угорської філології. При УжНУ діє Центр гунгарології.

Групи з угорською мовою викладання відкрито в Мукачівському державному університеті, Ужгородському коледжі культури і мистецтв, Берегівському медичному коледжі, Мукачівському аграрному коледжі. У Берегово з 1996 року функціонує угорськомовний інститут  ім.  Ференца Ракоці ІІ, в якому навчається понад 1200 студентів.  В закарпатському ефірі транслюються телепрограми угорською мовою, видається близько десятка друкованих угорськомовних видань.

Українська опиниться теж у виграші

За словами голови Всеукраїнської Ради Демократичної Спілки угорців України Зубанича, в угорськомовних селах вже давно не читають українських газет і не дивляться українського телебачення. Молодь переважно орієнтована на виші Угорщини.

Втім Зубанич вважає, що угорська мова, набувши статусу регіональної, навпаки зміцнить позиції державної української та зупинить відтік фахівців за кордон. Адже молоді спеціалісти, які здобули освіту рідною мовою, зможуть розраховувати на професійну кар'єру в регіоні, а отже краще вивчатимуть українську.