є, що ситуація в країні нормалізується.

На скупих телевізійних кадрах з узбецького міста Андижан, де в п”ятницю військові ростріляли демонстрацію противників режиму президента Іслама Карімова, видно, як чоловіки переносять загорнуті в килими трупи. За деякими даними, в цей день загинуло до півтисячі осіб. Офіційно цю інформацію не підтверджено, іноземні журналісти до кризового регіону не допускаються. Виступи у Ферганській долині – одному з найбідніших регіонів Центральної Азії – узбецька влада відносить на рахунок екстремістських угруповань. Міжнародні спостерігачі пов”язують їх однак з жалюгідними умовами життя та диктаторським режимом в Узбекистані. Водночас і вони вказують на те, що за таких умов у країні створюються й міцніють ісламістські організації.

Прокоментувати ситуацію в Узбекистані ми попросили Юрія Земмеля, експерта з питань Центральної Азії, що мешкає в Німеччині:

”Справа в тому, що в Узбекистані достатньо сил, які хотіли б позбутися режиму Карімова. До того ж, як і в інших ценральноазіатських країнах, в Узбекистані відбувається постійне протистояння кланів. Так-от, досить впливовий андижанський клан дуже незадоволений Карімовим і досить болісно переживає те, що президент усілякими способами намагається його приборкати. Завжди було зрозуміло, що цей клан колись спробує взяти реванш. Це, в принципі, й відбулося”.

Експерти переконані, що протести у Ферганській долині було досконало організовано. Щоправда, сказати, хто саме їх організував, на разі неможливо. Так, Юрій Земмель припускає, що за ними стоять зокрема дуже впливові наркобарони. Відповідаючи на питання, яку мету переслідували організатори, експерт зазначив:

”По-перше, це випробування сил. Але не лише це. Одна з реальних цілей – це звільнення з в”язниць і таборів тих ув”язнених, які є впливовими лідерами в ісламістському русі, аби дати їм можливість діяти активно. Важливо також і те, що через ці події посилюється нестабільність в Узбекистані та сусідніх з ним регіонах”.

Тим, хто організовував ці протести, було прекрасно відомо, що Іслам Карімов не схожий на колишнього киргизького президента Аскара Акаєва, проводить паралелі з нещодавніми подіями в Киргизії Юрій Земмель. Організатори знали й розраховували на те, що Карімов буде діяти рішуче й жорстко, або навіть жорстоко. Це, власне, він вже продемонстрував, застосувавши проти демонстрантів у Андижані військову силу.

Як ”брутальний режим” характеризує стиль правління Іслама Карімова колишній посол Великобританії в Узбекистані Креґ Мюррей. Низка західних політиків підкріплюють його висловлювання, вказуючи на численні порушення прав людини в цій країні, на яких неодноразово наголошували Європейський союз та міжнародні гуманітарні організації. Висловлюються також думки про те, що ектремісти в узбецьких тюрмах, про яких говорить Карімов, – це передусім противники його авторитарного режиму. Усе це в комплексі робить узбецькі події небезпечними, каже експерт з питань Центральної Азії Юрій Земмель:

”Те, що відбувається нині в Узбекистані, – це один з етапів процесу, що буде тривати надалі й буде безперечно дедалі ускладнюватися. До речі, зовсім невипадково для всього цього обрано, вже не вперше, саме Ферганську долину. У цьому регіоні зосереджено приблизно четверту частину 25-мільйонного населення Узбекистану. У Ферганській долині дуже висока народжуваність й дуже низький рівень життя, селянам постійно не вистачає води й землі”.

Тобто за таких умов населення готове протестувати проти інсуючого режиму, й організаторам протестів їхня справа легко вдаватиметься. Щодо подальшого розвитку ситуації в Узбекистані Юрій Земмель висловлює таку думку:

”Як події будуть розгортатися далі, коли відбудеться удар у відповідь, нині можна лише здогадуватися. Але те, що цей удар буде здійснено, сумнівів немає”.