Українська влада поставила собі амбітне завдання – підвищити якість освіти, запровадивши новітні технології у звичайні українські школи. Інтернет покоління 4G, мультимедійні дошки і електронні підручники – це не марення, а доволі конкретна мета, яка через чотири роки має стати реальністю для школярів, запевняє Владислав Каськів, керівник Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами.

Саме це відомство опікується цим проектом. «Ми все робимо для того, щоб українські школи отримали швидкісний інтернет, вчителі комп'ютерну техніку і цілодобовий доступ до інтернет-ресурсів, а школярі - персональні пристрої, за допомогою яких вони зможуть навчатися, комунікувати, отримувати доступ до всіх світових інформаційних ресурсів»,- наголосив Каськів.

Пілотне випробовування чиновницьких намірів організувати українським школярам світле майбутнє за допомогою сучасних технологій розпочалося після новорічних свят і триватиме до кінця березня цього року. В пробному проекті беруть участь 704 загальноосвітні школи майже в усіх регіонах країни, крім Кіровоградської, Хмельницької та Чернівецької областей, а також міста Севастополь. У проекті будуть задіяні майже 6 тисяч вчителів з 12 предметів за програмою 7-го класу. Загалом понад 14 тисяч школярів, як очікується, візьмуть участь в тестуванні інтерактивної техніки й новітніх методів роботи з нею.

Запитань більше, ніж відповідей

За словами керівника проекту «Відкритий світ» Ігоря Куруса, найбільше виявляли бажання брати учать у проекті сільські школи. Він повідомив, що повна вартість національного проекту - 4,8 мільярда гривень.

Директор «Центру тестових технологій та моніторингу якості освіти» Ігор Лікарчук вважає проект нереалістичним, задорогим і таким, що не на часі. За словами експерта, в освітній галузі є більш нагальні проблеми, аніж вішати у школах мультимедійні дошки та проводити дистанційні уроки через інтернет.

«Це така ж утопія, як і проводити віртуальні медичні операції. Бідний вчитель, який отримує на місяць 1300 гривень зарплатні, не буде краще навчати через те, що має мультимедійну дошку», - каже Лікарчук. На його думку, влада передусім мала б подбати про соціальну захищеність вчителів, а потім би бралася за такі масштабні витратні проекти.

З цим погоджується і Олена Заплотинська, менеджер освітньої програми міжнародного фонду «Відродження». Вона вказує на забюрократизованість української освітньої системи, і саме це, на її думку, може загальмувати владну ініціативу. «Починати потрібно з децентралізації управління школою. Відтак, коли у директора та вчителя буде більше часу на професійний розвиток, роботу з учнями, замість заповнення надмірної кількості звітів, виконання безлічі указів і розпоряджень, тоді й запрацюють освітні проекти», - зауважила Заплотинська.

Вона наголошує, що досі незрозуміло, як впроваджуватиметься проект на практиці, зокрема як він фінансуватиметься, як створюватимуться відповідні технічні передумови (якщо йдеться про далекі школи), як і коли здійснюватиметься підготовка вчителів та адміністраторів, які відповідатимуть у своїх закладах за втілення програми.

Відмивання грошей?

До того ж, національний проект створення мережі зв'язку для шкіл «Відкритий світ» вже зіткнувся з серйозними труднощами. Профільні відомства відмовилися погоджувати виділення проекту для інформатизації всіх шкіл радіочастот у діапазоні 790-860 МГц. Адже нині ці частоти використовуються аналоговим телебаченням і «звільнити» ці частоти до 2015 року буде проблематично, прогнозують в Нацраді з телебачення і радіомовлення.

Крім того, в Україні готується запуск ще одного національного проекту «Цифровий район». Він передбачає створення ще одного державного оператора зв’язку, який займатиметься наданням послуг зв’язку і доступу до інтернету сільського населення, в тому числі підключатиме до мережі сільські школи. Таким чином інтернет для школярів може обійтися значено дешевше, аніж це передбачено у проекті «Відкритий світ», прогнозують експерти.

Директор «Центру тестових технологій та моніторингу якості освіти» Ігор Лікарчук взагалі побоюється, що через освітній проект «Відкритий світ» розкрадатимуться державні кошти. «За існуючої системи тендерних закупівель структур, які займатимуться постачанням для цього проекту, відкусять чималий шматок», - наголосив Лікарчук.

Розслідування журналістів ТВі з програми «Знак оклику» показало, що у тендерних торгах, які проводить для реалізації національних проектів Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами, найчастіше виграють фірми, які очолюють друзі та знайомі голови цього Держагенства Владислава Каськіва.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Захар Бутирський