На цьогорічній сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що пройшля наприкінці червня в Парижі, Україна отримала цінний подарунок: до списку об’єктів всесвітньої спадщини було внесено колишню резиденцію буковинських митрополитів у Чернівцях. Ця пам’ятка стала п’ятим вітчизняним об’єктом у переліку ЮНЕСКО, ще до нього входять Софія Київська, Києво-Печерська лавра, ансамбль історичного центру Львова, дуга Струве та букові праліси Карпат.

Утім, фінальне рішення ЮНЕСКО стосовно України містить низку як позитивних, так і негативних висновків щодо того, як охороняють об’єкти культурної спадщини в Україні. З одного боку, організація відзначила поступ у внесенні змін до законодавчих актів та позитивно оцінила бажання української влади розширити буферну зону Софії Київської. З іншої – в документі перелічено не лише невиконані впродовж року обіцянки України, але й нові проблемні зони на карті Києва.

Проблемний Київ

Згідно з висновками ЮНЕСКО, як і торік, українська делегація не надала членам комітету інформацію стосовно тих будівництв, які мали бути зупинені в Києві ще 2009 року. Окрім того, міжнародні експерти вже не вперше висловлюють стурбованість будівництвами на території навколо «Арсеналу», церкви Святого Спаса на Берестові, в буферній зоні Софійського собору та на київських схилах вздовж Дніпра. Також представники ЮНЕСКО занепокоїлись долею Андріївської церкви, адже досі немає плану її консервації, і порадили якомога швидше узгодити план історичної зони Києва, яка була б захищена від будівництв відповідними законами.

Насправді, зауважень з боку ЮНЕСКО було би значно більше, якби Україна надала повну інформацію стосовно проблемних зон Києва, вважає представник громадської організації «Збережи старий Київ» Ігор Луценко, який відвідав цьогорічну сесію міжнародної організації. За його словами, упродовж цьогорічної сесії проблеми України (зокрема, Києва) майже не обговорювались. «У той же час, не було донесено важливої інформації про те, що не було зупинено жодної з забудов, які критикувала ЮНЕСКО під час попередньої сесії. Не було сказано, що будівництво на Кловському узвозі, 7 у Києві вже завершено. За інформацією ЮНЕСКО, цей будинок тільки будується, і відповідні органи зараз перевіряють проект. Насправді, ніхто нічого не перевіряє, адже будинок зведено», - зазначив Луценко в коментарі для Deutsche Welle.

Окрім того, активіст відзначив, що насправді не існує мораторію на будівництво, про який говорили представники української делегації, а до комісії щодо конфліктних забудов у буферних зонах Софії Київської та Києво-Печерської лаври поки увійшли тільки чиновники та забудовники. «Через часткову дезінформацію української сторони та, можливо, певне сприяння всередині апарату ЮНЕСКО, ця резолюція не була достатньо жорсткою. Але до 2013 року знову постане питання щодо виключення київських пам’яток зі списку об’єктів всесвітньої спадщини», - вважає Ігор Луценко.

Мінкультури готове до співпраці

Одним з учасників української делегації на сесії ЮНЕСКО був заступник міністра культури й туризму України Тимофій Кохан. Як пояснив він Deutsche Welle, ЮНЕСКО справді дорікає на певну неорганізованість України стосовно виконання зобов’язань, але в той же час «бачить, що Україна готова дослухатись до порад та брати на себе відповідальність».

Чиновник погодився з певними пунктами критики ЮНЕСКО та зазначив, що міністерство буде розбиратись, чому служби, які відповідали за подання інформації стосовно проблемних будівництв, не надали звіт для учасників сесії. У той же час, він відмітив, що Міністерство культури і туризму не може вплинути на ситуацію із вже збудованими багатоповерхівками, такими, як хмарочос на Кловському узвозі Києва, який псує панораму дніпровських схилів. «Ми не можемо нічого зробити, адже дане будівництво – не в буферній зоні, а щодо кількості поверхів – то це ж не вчора його почали будувати. Це не є в повноваженні міністерства культури, в даному випадку ми можемо тільки давати свою експертну оцінку з точки зору естетики», - розповів заступник міністра.

Втім, після завершення 35-ї сесії ЮНЕСКО, на яку приїхали українські активісти, влада все ж вирішила прислухатись до громадськості. У середу відбулася зустріч чиновників з активістами ініціативи «Збережи старий Київ», які нададуть міністерству власні пропозиції щодо планів забудови столиці.

Автор: Катерина Каплюк
Редактор: Леся Юрченко