1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Україна відповідає Німеччині: «Отруйні яйця» - міфічна вигадка

14 травня 2010 р.

Скандал через нібито отруєний кукурудзяний корм для курей українського походження в Україні сприймають із сумом, але не без гумору. І кажуть, спростовувати щось немає сенсу, поки немає конкретних відомостей про отруту.

Фото: PA/dpa

Днями офіційний Київ відреагував на заклики німецьких фахівців і посадовців щодо пояснень стосовно токсичного діоксину, який буцімто потрапив до біо-яєць в мережах німецьких супермаркетів через корм для курей українського походження. У Міністерстві аграрної політики України різко відкидають можливість потрапляння на територію Німеччини отруйної кукурудзи, виробленої в Україні.

Зокрема, за словами міністра Миколи Присяжнюка, кукурудзу до Німеччини Україна минулоріч не експортувала взагалі, а її поставки через Нідерланди, про що йдеться у пресових повідомленнях, були мізерними – «всього 52 тисячі тонн».

Разом і з тим, розголос навколо отруйний яєць набирає розмаху. До з’ясування обставин уже долучилася навіть федеральна влада Німеччини – правляча коаліція в парламенті зажадала від уряду звіту з цього питання. А в одинадцяти німецьких землях, до яких начебто надійшов отруйний корм, проводять тотальну перевірку тваринних ферм, вдаючись навіть до примусового їх закриття.

Жодної конкретики

Незважаючи на видиму серйозність справи, в Україні фахівці ставляться до обвинувачень скептично. Мовляв, усе, що лунає в пресі, звучить надто абстрактно і несерйозно. Ба навіть абсурдно, адже навіть самим терміном «діоксин» позначають масу речовин, більшість із яких взагалі нетоксичні, каже завідувачка лабораторії Інституту захисту рослин Академії аграрних наук України Людмила Бублик.

А для того, аби утворити єдиний діоксин, про який може йтися, що є справді небезпечним для живих організмів, потрібні специфічні умови.

Отруйний вулкан

«Ось ісландський «Везувій» вибухнув – там точно утворилася маса поліхлорованих сполук, в т.ч. й діоксини. Або нафта горить – там теж вони утворюються. Але це не означає, що вони прям такі вже шкідливі. Адже зі всіх цих діоксинів людство виділило і навіть синтезувало один діоксин сильної токсичності – тетрахлордібензодіоксин. І якщо навіть один хлор прибрати, це вже буде не те. Тобто, для його утворення потрібні жорсткі умови»,- каже вона.

Бублик уже не один десяток років має справу із різноманітними пестицидами й про використання токсичного діоксину для «лікування» рослин нічого не знає, але навіть теоретично відкидає можливість навмисного застосування цієї отрути під час вирощування кукурудзи.

«Курка здохла б двічі»

Фото: DW

Та якщо навіть припустити, що він потрапив до рослини, подальше накопичення його в небезпечній кількості в тканинах курки й, тим більше, передачу через неї до яйця науковець вважає абсурдом. «Адже якщо б там був діоксин у небезпечній для людини кількості, то курка просто не змогла б його накопичити – вона здохла б двічі»,- не стримуючи обурення, пояснює Бублик.

До того ж, діоксин небезпечний саме через можливість свого накопичення в організмі живої істоти, а тому для створення «отруйного яйця» курка мала б «виношувати» його так довго, як людина свою дитину, каже науковець.

Кому платити?

Виправдовуватися українській владі й бізнесу в таких умовах Бублик не радить. «На дурницю відповідати дурницею немає сенсу. У нас є діоксиновий центр, який проводить подібні аналізи на високому рівні. Але хто платитиме за це? Чому ми маємо доводити, що ми не верблюд, а потім ще аналізувати і платити гроші?» - обурюється науковець.

Та якщо розмова перейде на конкретику, Україні доведеться серйозно зайнятися «відбіленням» власної репутації, аби не втратити багатий ринок збуту власної аграрної продукції.


Автор: Данило Білик
Редактор: Захар Бутирський

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW