За словами Ериксона, приєднання України до Європейського енергетичного співтовариства має два позитивні наслідки. «Перше – це те, що різні види вирішення суперечок у ЄС будуть застосовуватися і до України. Це означає, що інші країни можуть подавати на Україну до суду, щоб владнати суперечки, якщо матимуть відчуття, що Київ порушив принципи та правила енергетичного співтовариств, – каже експерт.

Ериксон вважає, що вступ значним чином вплине на поведінку керівництва України, і у майбутньому втримуватиме його від непрозорих оборуток із енергоносіями. Водночас українські олігархи навряд чи будуть від цього у захваті, зауважує директор Європейського центру міжнародної політекономії.

Фредрик Ериксон наголошує, що Україна має нині слідувати встановленим правилам постачання енергоносіїв, їх продажу та купівлі на ринку, що є важливим як для самої України, так і для Євросоюзу.

Новий рубіж на шляху вступу до ЄС

Другим позитивним моментом приєднання України до європейського енергетичного співтовариства є те, що держава фактично подолала новий рубіж на шляху вступу до Європейського Союзу. За словами Фредрика Ериксона, багато країн, які хочуть стати членами ЄС не можуть цього зробити саме через неузгодження умов їх приєднання до співтовариства. «Туреччина протягом останніх 4 років безуспішно веде переговори щодо умов її приєднання до Європейського енергетичного співтовариства», – наголосив експерт.

Європейське енергетичне співтовариство було засноване Євросоюзом для поширення його енергетичного ринку на держави, що розташовані на південь та схід від ЄС, але не є його членами. Угоду про заснування співтовариства було підписано у жовтні 2005 року. 1 лютого 2011 членом Європейського енергетичного співтовариства офіційно стала і Україна.

Автор: Тетяна Карпенко
Редактор: Леся Юрченко