Новому главі зовнішньополітичного відомства завжди надходять сотні запрошень до візиту з різних країн. Соціал-демократ Франк-Вальтер Штайнмаєр, який уже обіймав посаду глави зовнішньополітичного відомства ФРН у 2005-2009 роках, знається на цьому. Однак щонайменше одне запрошення, що надійшло до Штайнмаєра зараз, відразу стало для нього викликом.

Опозиційний український політик Віталій Кличко, відомий у Німеччині перважно як чемпіон світу з боксу, сподівається на подальшу підтримку Берліна. "Це стало б неймовірним знаком, якби свій перший закордонний візит пан Штайнмаєр здійснив до Києва, щоб виступити на Майдані", - написав Кличко у гостьовому коментарі німецькому виданню Bild. За словами Кличка, Штайнмаєр "став би справжнім посередником у складній ситуації".

Сам Штайнмаєр дещо несподівано позиціонував себе щодо конфлікту в Україні. "Обурює, як російська політика використала на свою користь економічну скруту України, щоб зашкодити підписанню асоціації з ЄС", - наголосив новий міністр закордонних справ Німеччини під час вітальної промови. За його словами, з іншого боку, треба запитати й європейську сторону: "Чи не бачили ми, що цій країні була висунута занадто складна вимога - обирати між Європою та Росією?"

Співвідношення напруги: ЄС-Україна-Росія

В Україні зіткнулись два важливі інтереси зовнішньої політики Німеччини. З одного боку, німецький уряд вельми зацікавлений у більш тісному зближенні України та ЄС. При цьому він використовує свої по-справжньому добрі відносини з однією з найбільших країн Європи. Німеччина була чи не першою державою, яка наприкінці 1991-го року визнала незалежність України. Уже у 1992-му в Києві відкрилось німецьке посольство. Відтоді між державами була укладена низка угод, починаючи зі сфери економічного співробітництва та завершуючи охороною довкілля та кооперацією у сфері політики безпеки.

З іншого боку, важливою опорою німецької зовнішньої політики є й добрі відносини з Росією. Тепер вони можуть бути суттєво обтяжені позиціонуванням на користь прозахідної опозиції в Україні. Адже коли ЄС пропонує Україні асоціацію, Росія зацікавлена затягти сусідів у Митний союз, а згодом і схилити до участі в майбутньому Євроазійському союзі.

Українська "базарна економіка"

Втім, Україна й сама поділена. Населення у західних регіонах, як відомо, налаштоване переважно проєвропейськи. Схід країни, навпаки, більше тяжіє до Росії. Президент Віктор Янукович намагається утримувати добрі стосунки з Кремлем, тоді як опозиція виступає за подальше зближення з Євросоюзом.

У цьому трикутнику Україні тяжко, каже Евальд Бельке з Німецького товариства зовнішньої політики. Водночас експерт наголошує, що, з іншого боку, Януковичу вдається використовувати протиріччя між Росією та ЄС.

Нещодавно українська влада заморозила процес укладення угоди про асоціацію з ЄС та в умовах передбанкрутного стану своєї країни виторгувала у Росії суттєву фінансову допомогу та знижки на газ. Перед тим український уряд вимагав 20 мільярдів євро від ЄС. "Класична "базарна економіка", - каже Бельке. "Візьму в обох сторін найкраще - це сподівання Януковича", - додає експерт.

Тиха дипломатія та публічна підтримка

Завданням німецької зовнішньої політики має стати послаблення протиріч між Росією та ЄС дипломатичними засобами, вважає Бельке.

Такої ж думки дотримується є представник партії канцлерки Меркель ХДС Філіпп Міссфельдер: "У випадку з Україною ми не повинні припуститись помилки, включившись у дискусію "або, або", - каже фахівець у питаннях зовнішньої політики і додає: "Спільно з Росією, а не вступереч їй, ми повинні працювати над тим, щоб створити спільний економічний простір". Росія ж повинна зрозуміти, що зближення України та ЄС не становить для неї небезпеки, наголосив Міссфельдер.

У Москві ж надто чуттєво сприйняли візит попередника Штайнмаєра Ґідо Вестервелле до Києва. В останні дні своєї зовнішньополітичної місії у ранзі міністра він відмовився від прийнятої у дипломатії стриманості та відвідав Євромайдан у столиці України. Вестервелле потиснув десятки рук, також і руку Віталія Кличка.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відразу розкритикував появу Вестервелле на київському Майдані та назвав її "втручанням у внутрішні справи України".

Кличко ж отримав підтримку і відомства німецької канцлерки, яке уже розглядає Кличка як суперника Віктора Януковича на президентських виборах 2015-го року. Крім того, консервативна Європейська народна партія та близький до ХДС Фонд Конрада Аденауера проводять освітні тренінги українських депутатів від партії Кличка "Удар" патрійних функціонерів.

"Фактично дуже очевидно, що здійснюється підтримка Кличка та його партії", - каже Штефан Лібих з Лівої партії, яку у ФРН вважають спадкоємницею ідей східномецьких комуністів. "Це нормально, коли наші політичні фонди беруть участь у дебатах. Однак з цього не треба виводити формулу дії зовнішньої політики Німеччини. У цьому випадку потрібно проявляти нейтральність", - наголосив політик. Лібих виходить з того, що Штайнмаєр шукатиме діалогу з усіма сторонами - також з Росією та ЄС.

Розпочав свою зовнішньополітичну місію Штайнмаєр у Польщі, де відбулися його зустрічі з президентом Броніславом Коморовським та своїм колегою Радославом Сікорським. Разом вони порадяться, як допомогти Україні. Можливість зондування на іншому боці видасться того ж дня: Штайнмаєр очікує у Польщі зустрічі з російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим.