Україна змогла відмовитися від купівлі газу у Росії ще восени 2015 року. Натомість у питанні електроенергії Україна досі прив'язана до свого східного сусіда. Ще з часів СРСР електромережі країни працюють синхронно з системою Росії. Це означає, що нестачу електроенергії Україна може компенсувати лише завдяки перетокам з РФ чи Білорусі.

Київ хоче і в цьому плані стати незалежним від Росії. Задля цього держкомпанія "Укренерго" минулого літа підписала угоду з Європейською мережею операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E), що об'єднує компанії з 36 країн. Мета документа - підключити українську енергетичну систему до європейської. Молдова бере участь у цьому процесі разом з Україною.

Складніше за газ

Міністр енергетики України Ігор Насалик стверджує, що зараз країна взагалі не користується перетоками з Росії та Білорусі. Нагадаємо, минулого року Кабмін через нестачу вугілля-антрациту запровадив надзвичайний стан в енергетиці, існувала загроза віялових відключень електроенергії.

Після інтеграції у ENTSO-E Україна у критичних ситуаціях зможе отримувати електроенергію від західних сусідів. Водночас, імовірно, ще важливішою користю від цього є створення ринку електроенергії в Україні. Це є умовою такої синхронізації. Минулого року відповідний закон набув чинності, а ринкові відносини повинні почати діяти з липня 2019-го. Ринок означає, що споживачі матимуть змогу обирати, у кого купувати електроенергію. "Конкуренція на основі ціни на ринку електроенергії є необхідною, щоб реформа дала результати для споживачів", - зауважив віце-президент Єврокомісії з енергетики Марош Шефчович на заході "Реформа сектора електроенергетики в Україні", який аналітичний центр EPC 22 червня провів у Брюсселі.

За словами Шефчовича, електроенергетика - значно складніша галузь, ніж газова. І тому здійснити всю реформу за шість років, як це передбачено, буде серйозним викликом для України. За один рік український уряд поки лише підготував план заходів. За словами Насалика, його незабаром має затвердити Кабмін.

Потрібен окремий оператор мереж

Що ж саме Україні треба зробити, аби запрацював ринок за європейськими стандартами? Однією з головних вимог права ЄС є те, що компанії, які є операторами мереж, мають бути відділені від компаній, які виробляють і постачають електроенергію. В першу чергу мова йде про "Укренерго". Шефчович наголошує, що саме це є ключовим викликом.

Крім розділення, "Укренерго" має бути корпоратизовано. Це означає, що тоді як підприємство буде і далі у власності держави, управління здійснюватиме менеджмент, незалежність якого від політичного впливу повинна буде забезпечувати наглядова рада. Наприкінці минулого року уряд України лише ухвалив рішення про корпоратизацію "Укренерго". У той же час в Україні схвалили процедуру сертифікації оператора. "Ми, у секретаріаті Енергетичного співтовариства підтвердили, що ця процедура відповідає праву ЄС", - зазначила співробітниця цього секретаріату Катеріна Каралі.

Вимога відділення оператора від виробника і постачальника стосується також і обленерго. За словами Каралі, ці підприємства провели вже значну роботу. "Ми щасливі бачити, що вони сприймають це серйозно", - додала вона.

Незалежний від політиків регулятор

Інша важлива вимога права ЄС стосується регулятора - він повинен бути "цілковито незалежним від будь-яких інших публічних чи приватних інтересів". В Україні це Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Навесні було призначено новий її склад. На першому засіданні у червні головою регулятора обрали Оксану Кривенко.

На запитання кореспондента DW, чи варто очікувати незалежності нового складу регулятора від політичного впливу, Катеріна Каралі сказала: "На нашу думку, було застосовано доволі транспарентний процес. Ми хочемо побачити, як саме цей новий регулятор візьметься за реформи. На них чекає багато роботи та значна відповідальність".

Своєю чергою, член групи Єврокомісії з підтримки України Торстен Веллерт (Torsten Wöllert) зазначив: "Ми дуже радіємо, що нарешті є нова команда, і ми з нетерпінням очікуємо на роботу з ними".

Питання ціни

В Україні тарифи на електроенергію для населення складають 0,9-1,7 гривні за один кіловатт, для промисловості - 1,9-2,9 гривні за кіловатт. Натомість у ЄС ціна на кіловатт для населення становить від 10 до 30 євроцентів за кіловатт.

Враховуючи таку різницю, постає питання, чи не зросте ціна для українських споживачів після синхронізації української електромережі з європейською? Насалик визнає, що цінова політика буде змінюватися. Проте, за його словами, можливість для споживачів обирати собі постачальника повинна буде знизити ціну.

Генеральний директор ДТЕК (холдинг, який об'єднує енергетичні активи Ріната Ахметова) Максим Тімченко підтверджує, що роздрібні ціни в Україні у кілька разів нижчі, ніж у ЄС. Але додає, що оптові ціни є співмірними.

ДТЕК є не лише найбільшим після держави виробником електроенергії, серед його активів є і "Бурштинський острів" - енергосистема у Західній Україні, яка не зв'язана з електромережами решти країни, а синхронізована з європейською. Тімченко розповів DW, що під час реконструкції своїх інших енергоблоків ДТЕК вже п'ять років впроваджує елементи, які відповідають європейським вимогам. "Я впевнений, що до моменту об'єднання енергосистем всі наші блоки, які працюють, будуть до цього готові", - переконаний Тімченко. За його даними, зараз уже понад 50 відсотків енергоблоків готові до об'єднання.

Торстен Веллерт наголошує, що справжнім показником ефективності реформ стануть інвестиції в українську енергосистему. "Україна має дуже стійку, дуже потужну електричну систему, але основна частина інфраструктури все ж була побудована у СРСР", - зауважує він.