Сподівання українського уряду отримати від Міжнародного валютного фонду (МВФ) понад мільярд доларів за програмою розширеного кредитування (EFF) були зруйновані, коли наприкінці липня Рада директорів МВФ пішла на літні канікули, так і не розглянувши поновлення кредитування України. Коли Фонд розглядатиме "українське питання", невідомо. Кабмін і МВФ говорять лише про існування якихось "технічних проблем" у двосторонніх стосунках.

Причиною невизначеності може бути те, що новий український уряд Володимира Гройсмана не зміг переконати МВФ у своїй спроможності скласти збалансований бюджет на майбутній рік, а також у своїй здатності впроваджувати структурні реформи. Про це заявив на прес-конференції в Києві виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Щоб уявити настрої менеджерів штаб-квартири МВФ у Вашингтоні, Устенко порадив взяти до уваги проблеми з дерегуляцією бізнесу в Україні, затримку впровадження судової реформи, нереформовану систему державної фіскальної служби і високий рівень корупції. "Показники України в індексі корупції Transparency International не змінюються впродовж останніх трьох років. Близько 20 мільярдів доларів минулого року в Україні було розподілено через корупційні канали. Наш фонд завершив дослідження настроїв американських інвесторів, згідно з яким 95 відсотків з них стурбовані корупцією в Україні", - сказав Устенко.

Добра міна за поганої гри

Україна не має гострої потреби в кредитах Міжнародного валютного фонду, заявив 30 липня під час відзначення 100 днів роботи нового уряду Володимира Гройсмана міністр фінансів України Олександр Данилюк. Він зазначив, що золотовалютні резерви Національного банку України зараз "на стабільному рівні", але потреба в коштах МВФ може виникнути восени. "Ми взаємодіємо з МВФ не заради коштів", - заявив Данилюк. Він назвав співпрацю з Фондом "певним сигналом інвесторам, що в реалізації програми реформ України уряд рухається в правильному напрямі".

Опитані DW українські економісти, однак, переконані, що підстав для того, щоби замінити кредити МВФ прямим іноземними інвестиціями наразі в Україні ще немає. Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський вважає, що мінфін спробував "зробити гарну міну під час поганої гри". "Звичайно, без грошей МВФ наша економіка витримає, і держава також не розвалиться. Проте гроші зайвими не бувають, і кредит МВФ міг би дати можливість вирішити багато макроекономічних та інших проблем за нинішньої складної ситуації", - сказав експерт. Позитивним в заяві Данилюка він назвав той факт, що Україні слід вже зараз думати про розвиток без допомоги західних донорів.

Натомість голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що Україна й справді не так критично потребує грошей МВФ, як це було 2014 року. "Підтвердженням цьому є зростання золотовалютних резервів Національного банку України, які вже становлять більше ніж 14 мільярдів доларів. На початку 2014 року їх було трохи більше дев'яти мільярдів. Критичної загрози стабільності національної валюти немає", - сказав Новак. Водночас він наголосив, що для Києва важливий сам факт продовження співпраці з Фондом, щоб отримувати фінансову допомогу від решти західних донорів та "давати позитивний сигнал потенційним інвесторам".

Тривожна осінь

Голова Нацбанку України Валерія Гонтарєва на прес-конференції 29 липня визнала, що очікує отримати від МВФ до кінця року вже не три транші кредиту у 4,3 мільярда доларів, а лише два транші обсягом 2,7 мільярда доларів. Натомість Устенко вважає, що за базовим сценарієм Україна ще може отримати цього року від трьох до чотирьох мільярдів доларів західної допомоги. "1,7 мільярда - від МВФ, ще мільярд доларів – від мінфіну США, про що говорив американський віце-президент Джозеф Байден під час свого недавнього візиту до Києва. Ще 600 мільйонів євро може надійти від Євросоюзу, а решта - від Світового банку та інших західних фінансових інституцій", - зазначив Устенко.

У разі ж, якщо Україна не отримає жодної іноземної фінансової допомоги до кінця 2016 року, урядові доведеться відшукати 600 мільйонів доларів на виплату відсотків за євробондами, що були випущені попереднім урядом в рамках реструктуризації державного боргу. "Ми не виплачуємо "тіло" кредиту, але маємо двічі на рік виплачувати купон, що складає більше восьми відсотків", - пояснив економіст. Якщо до цього додати необхідність валютних витрат на закупівлю зимових запасів газу для закачування в підземні газові сховища, а також виплати за попередніми кредитами МВФ та Світового банку, то разом ці видатки складатимуть близько трьох мільярдів доларів. І їх доведеться вилучати зі золотовалютних резервів Нацбанку, вважає Устенко.

За його оцінками, за такого розвитку подій уже восени треба очікувати зниження курсу української гривні щодо долара та євро. А от Новак переконаний, що девальвація гривні станеться в будь-якому випадку, бо в бюджетній резолюції на 2017 рік цей показник встановлений на рівні від 25 до 27,2 гривень за долар. "Це нелогічно в умовах, коли об'єктивних причин для девальвації немає. Отже це буде штучна девальвація гривні, щоби від інфляційного ефекту від неї уряд міг наповнювати місцеві і державний бюджети, а також задовольняти апетити фінансово-промислових груп", - вважає Новак.