Європейська конвенція з усиновлення дітей має замінити свою попередницю, ухвалену ще 1967 року, і пропонує країнам оновлені принципи усиновлення, аби краще враховувалися інтереси дитини. Приєднання Києва до конвенції – необхідний крок, переконана народний депутат Любов Стасів: «Якщо ми вважаємо себе європейською державою, то повинні приєднатися до документу. Якщо ми маємо дітей, яких хочуть усиновлювати за кордоном, очевидно, що мусимо мати контроль за цим».

Кращий обмін інформацією та контроль

Конвенція, зокрема, передбачає обмін інформацією між державами-учасницями, аби перевірити дані про дитину, майбутніх усиновлювачів, причини всиновлення, стан здоров’я і соціальне становище. Кожна країна має створити відповідний національний орган, до якого скеровуватимуть такі запити. На думку Стасів, від такого контролю дитина лишень виграє, а родини за кордоном відповідальніше ставитимуться до усиновлення.

Документ не вирішує всіх спірних питань

Водночас голова ВГО «Суспільство рівних можливостей» Світлана Дядченко вважає, що Верховна Рада навряд чи ратифікує цю конвенцію: «У парламенті навіть є проект закону, аби взагалі внести мораторій на усиновлення іноземцями. Сама Україна ще не визначилася». За словами Дядченко, цей документ не вирішує багато проблемних питань, зокрема контроль за життям дітей у родинах, механізм перевсиновлення, питання зміни громадянства дитини тощо. Вона вважає, що «іноземне усиновлення» слід регулювати двосторонніми угодами між країнами.

Автор: Ольга Веснянка

Редактор: Христина Ніколайчук