1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Звернення до МКС у Гаазі

Анастасія Магазова
25 жовтня 2018 р.

Прокуратура АР Крим та українські правозахисники передали до Міжнародного кримінального суду у Гаазі свідчення про примусовий призов кримчан до збройних сил РФ. Розгляд справи триватиме роками, визнають експерти.

Фото: picture-alliance/dpa

До Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі днями з боку України було передано нове звернення про злочини російських державних органів на території анексованого Росією українського півострова Крим. Цього разу Прокуратура Автономної республіки Крим, що після анексії працює у Києві, спільно з Кримською правозахисною групою, Регіональним центром прав людини та Українською Гельсінською спілкою з прав людини зібрали документальні докази незаконного примусу кримчан до служби в Збройних силах Російської Федерації. Про це вони повідомили під час спільної прес-конференції у четвер, 25 жовтня, у Києві.

Протягом трьох років аналітики правозахисних організацій вивчали документи з відкритих джерел російської влади та збирали звернення від постраждалих кримчан. Ці напрацювання лягли в основу доказової бази під час звернення до МКС. "Ми зібрали 165 нормативно-правових актів, виданих владою РФ, щодо призовних кампаній у Криму", - повідомив аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов. Також правозахисники зібрали 199 публікацій, що підтверджують проведення призову, та проаналізували близько 2000 сторінок у соціальних мережах, де кримчани публікували інформацію про свою службу в російській армії. 

Окрім цього, аналітики виявили, що жителям Криму було видано 9 медалей за участь у воєнних діях у Сирії. Однак, за даними правозахисників, ці особи не були строковиками, а несли службу в Збройних силах РФ на контрактній основі.

Примус та відповідальність за ухиляння

Згідно зі звітами міжнародних моніторингових організацій, з весни 2015 року владою РФ було проведено сім призовних кампаній у Криму, в результаті яких до російської армії призвали щонайменше 12229 кримчан, які є громадянами України. Правозахисники переконані, що такі дії порушують норми міжнародного гуманітарного права та свідчать про примус до служби, а також тиск на тих, хто відмовляється вступати до лав армії Росії. Це, на думку правозахисників, є різновидом воєнного злочину. "Примусовий характер призову у Криму полягає у загрозі бути притягнутим до кримінальної відповідальності за ухиляння від служби, відповідно до законів РФ, дії яких незаконні на окупованому півострові", - пояснює юрист Регіонального центру прав людини Віталій Набухотний.

Загалом автори звернення до Міжнародного суду зафіксували 35 судових справ про притягнення до кримінальної відповідальності за ухиляння кримчан від служби в російській армії. А кримінальне законодавство РФ за такі порушення передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до двох років. Як зазначають українські правозахисники, частина людей призовного віку обирають виїзд з Криму як альтернативу службі в армії РФ.

Водночас прокурорка Прокуратури Криму Єлизавета Дзігора зазначила, що українське законодавство не передбачає кримінальної відповідальності кримчан, які вже пройшли чи зараз проходять строкову службу в російській армії. "Поголівного притягнення до відповідальності не буде, кожен випадок розслідуватиметься окремо з вивченням обставин", - підкреслила прокурорка.

Органи Прокуратури АР Крим та правозахисники очікують, що їхнє звернення розглянуть в Офісі прокурора Міжнародного кримінального суду якомога швидше, щоб жертви примусової служби мали доступ до правосуддя та могли отримати належне відшкодування. Однак практика підказує, що розгляд таких справ може тривати роками. "Подібне звернення від Грузії щодо воєнних злочинів на території Абхазії та Південної Осетії розглядалося сім років, тому й нам не варто очікувати рішення за рік-два", - констатував Віталій Набухотний.

Раніше повідомлялося, що у ході весняної кампанії 2018 року до лав російської армії було призвано 2800 кримчан.

Нові методи переслідування кримських татар в Криму (19.12.2017)

01:27

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW