Прокуратура АР Крим та українські правозахисники передали до Міжнародного кримінального суду у Гаазі свідчення про примусовий призов кримчан до збройних сил РФ. Розгляд справи триватиме роками, визнають експерти.
Реклама
До Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі днями з боку України було передано нове звернення про злочини російських державних органів на території анексованого Росією українського півострова Крим. Цього разу Прокуратура Автономної республіки Крим, що після анексії працює у Києві, спільно з Кримською правозахисною групою, Регіональним центром прав людини та Українською Гельсінською спілкою з прав людини зібрали документальні докази незаконного примусу кримчан до служби в Збройних силах Російської Федерації. Про це вони повідомили під час спільної прес-конференції у четвер, 25 жовтня, у Києві.
Протягом трьох років аналітики правозахисних організацій вивчали документи з відкритих джерел російської влади та збирали звернення від постраждалих кримчан. Ці напрацювання лягли в основу доказової бази під час звернення до МКС. "Ми зібрали 165 нормативно-правових актів, виданих владою РФ, щодо призовних кампаній у Криму", - повідомив аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов. Також правозахисники зібрали 199 публікацій, що підтверджують проведення призову, та проаналізували близько 2000 сторінок у соціальних мережах, де кримчани публікували інформацію про свою службу в російській армії.
Окрім цього, аналітики виявили, що жителям Криму було видано 9 медалей за участь у воєнних діях у Сирії. Однак, за даними правозахисників, ці особи не були строковиками, а несли службу в Збройних силах РФ на контрактній основі.
Примус та відповідальність за ухиляння
Згідно зі звітами міжнародних моніторингових організацій, з весни 2015 року владою РФ було проведено сім призовних кампаній у Криму, в результаті яких до російської армії призвали щонайменше 12229 кримчан, які є громадянами України. Правозахисники переконані, що такі дії порушують норми міжнародного гуманітарного права та свідчать про примус до служби, а також тиск на тих, хто відмовляється вступати до лав армії Росії. Це, на думку правозахисників, є різновидом воєнного злочину. "Примусовий характер призову у Криму полягає у загрозі бути притягнутим до кримінальної відповідальності за ухиляння від служби, відповідно до законів РФ, дії яких незаконні на окупованому півострові", - пояснює юрист Регіонального центру прав людини Віталій Набухотний.
Загалом автори звернення до Міжнародного суду зафіксували 35 судових справ про притягнення до кримінальної відповідальності за ухиляння кримчан від служби в російській армії. А кримінальне законодавство РФ за такі порушення передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до двох років. Як зазначають українські правозахисники, частина людей призовного віку обирають виїзд з Криму як альтернативу службі в армії РФ.
Водночас прокурорка Прокуратури Криму Єлизавета Дзігора зазначила, що українське законодавство не передбачає кримінальної відповідальності кримчан, які вже пройшли чи зараз проходять строкову службу в російській армії. "Поголівного притягнення до відповідальності не буде, кожен випадок розслідуватиметься окремо з вивченням обставин", - підкреслила прокурорка.
Органи Прокуратури АР Крим та правозахисники очікують, що їхнє звернення розглянуть в Офісі прокурора Міжнародного кримінального суду якомога швидше, щоб жертви примусової служби мали доступ до правосуддя та могли отримати належне відшкодування. Однак практика підказує, що розгляд таких справ може тривати роками. "Подібне звернення від Грузії щодо воєнних злочинів на території Абхазії та Південної Осетії розглядалося сім років, тому й нам не варто очікувати рішення за рік-два", - констатував Віталій Набухотний.
Раніше повідомлялося, що у ході весняної кампанії 2018 року до лав російської армії було призвано 2800 кримчан.
Нові методи переслідування кримських татар в Криму (19.12.2017)
01:27
Наслідки російської анексії для Криму
У березні 2014 року Росія анексувала український Крим. Як змінилося відтоді життя на півострові - у фотогалереї DW.
Фото: DW
Операція із захоплення
Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.
Фото: DW/I. Worobjow
Під контролем російських військових
Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.
Фото: Reuters
Кримські татари поза законом
Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.
Фото: picture-alliance/dpa
"А дихати в Криму можна?"
Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Zemlianichenko
Як легально потрапити в Крим
Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.
Фото: DW/L. Grishko
Санкції за анексію
Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko
Обіцяного чекають три роки
Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.
Фото: DW/R. Richter
Міст від друга Путіна
Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.
Фото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Чорний переділ
За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.
Фото: DW/A. Karpenko
Турбізнес зазнає збитків
У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.
Фото: DW/A. Karpenko
Золото кримських скіфів переїде в Київ
Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Maat
З паспортом Росії
З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.