У Києві за участі генерального секретаря НАТО Єна Столтенберга в понеділок, 10 липня, відбулося засідання комісії Україна-НАТО з нагоди 20-річчя підписання Хартії про особливе партнерство України з Альянсом. Напередодні Київ відвідали держсекретар США Рекс Тіллерсон і генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. DW дізнавалася, про що свідчать всі ці візити і якими можуть бути їхні наслідки.

У НАТО задоволені партнерством з Україною

Партнерство НАТО з Україною є взаємовигідним та буде розвиватися. Про це заявив під час свого візиту до України генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. "Ми активно підтримуємо суверенітет і територіальну цілісність України та її Збройні сили. Країни Альянсу ніколи не визнають незаконної анексії Криму Росією. НАТО і надалі буде тісно співпрацювати з Україною у питаннях оборони, держуправління та економічної політики", - сказав генсек НАТО.

Він привітав успіхи України у впровадженні реформ "попри надзвичайно важкі обставини" і висловив беззастережну підтримку Києву у конфлікті на Донбасі. "Росія має вивести тисячі своїх військових з України, припинити підтримувати бойовиків (…)", - сказав Столтенберг. Він наголосив, що мінські домовленості залишаються єдиним шляхом до миру і висловив стурбованість збройним конфліктом, "який і надалі забирає життя людей".

На спільному брифінгу з президентом України Петром Порошенком Столтенберг нагадав, що країни Альянсу виділили Україні через 10 трастових фондів майже 40 мільйонів євро. Він зазначив, що "останніми днями" НАТО надало України сучасне обладнання для кіберзахисту і триває робота з постачання Києву обладнання супутникового зв'язку. Своєю чергою, Україна за двадцять років з моменту підписання Хартії про особливе партнерство з Альянсом також надавала активну підтримку "нашій спільній безпеці, беручи участь у місіях та операціях НАТО", нагадав Столтенберг.

Символічний візит з реальними результатами

Українські експерти зазначають, що засідання комісії Україна-НАТО з нагоди 20-річчя підписання Хартії про особливе партнерство з Альянсом, всупереч багатьом очікуванням, не стало суто символічним. За підсумками засідання президент Порошенко заявив про початок дискусії про План дій щодо членства (ПДЧ) України в НАТО, про розроблену за участі партнерів з Альянсу масштабну програму  реформування сектора оборони і безпеки з метою приєднання до НАТО, а також про плани досягнути стандартів НАТО до 2020 року.

Керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко сказав в інтерв'ю DW, що контакти України з НАТО на найвищому рівні стали регулярними і відбуваються кілька разів на рік. На його думку, це свідчить про високий рівень співпраці між двома сторонами. "Є напрямки співпраці, що стали дуже актуальними для нас. Наприклад, робота групи з протидії кібератакам, де для нас важливо отримувати технології і координувати спільні дії з країнами НАТО", - зауважив експерт. Він також відзначив, що боєздатність українських військових, які пройшли тренінги за стандартами НАТО, "зростає в рази".

Співпраця актуальніша за членство

Президент Порошенко на спільному зі Столтенбергом брифінгу заявив, що зараз в Україні склалася унікальна ситуація, за якої понад 60 відсотків українців підтримують євроатлантичну інтеграцію. Але українські експерти не вважають, що Києву варто прагнути якнайшвидше набути повноправного членства в НАТО.  Володимир Фесенко пояснив це застереження "параноєю, яку має Росія щодо вступу України в Альянс" і тим, що деякі європейські країни можуть заблокувати вступ України в НАТО.

З цим погоджується і аналітик Інституту світової політики Микола Бєлєсков. Він нагадав, що чи не головними противниками членства України в Альянсі раніше були Німеччина і Франція. На його думку, відкритим залишається питання, як змінити бачення європейських країн цієї ситуації.

Дипломатична активність Києва

Напередодні Київ відвідали також державний секретар Сполучених Штатів Америки Рекс Тіллерсон та генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй (ООН) Антоніу Гутерріш. Ці візити, на думку експертів, є наслідком дипломатичної активності Києва і стали певним успіхом української дипломатії.

Так, Рекс Тілерсон не лише заявив про незмінність курсу Вашингтона на підтримку українського суверенітету і продовження санкцій проти Росії. Він також наголосив, що Москва має зробити перший крок і  першою припинити вогонь на Донбасі. Цю заяву Володимир Фесенко вважає найважливішою під час візиту американського держсекретаря.

На його думку, обидва візити означають, що Україна залишається у фокусі уваги міжнародної спільноти. А генсек ООН Антоніу Гутерріша навіть визнав, що раніше ООН приділяла недостатньо уваги соціальним та гуманітарним наслідкам війни на Донбасі і анексії Криму.