Наприкінці 2016 року, коли "Приватбанк" було націоналізовано, НБУ був вимушений докапіталізувати його на загальну суму у 5,5 мільярда доларів. Відтоді націоналізований банк і банківський регулятор подали в українські суди сотні позовів, щоб компенсувати ці витрати, а також неповернуті колишніми власниками кредити на рефінансування.

Зокрема задля забезпечення виконання Ігорем Коломойським взятих на себе зобов'язань НБУ в червні 2018 року подав до українських судів 147 позовів проти нього та пов'язаних із ним 32 компаній - майнових поручителів. Господарські суди вже ухвалили десятки рішень на користь НБУ про стягнення на загальну суму понад мільярд гривень. 

Утім, нерідко позивачі програють в українських судах навіть у тих справах, де існують підписані особисто Коломойським чи його компаніями зобов'язання. Так, олігарху вдалося через суд постфактум розірвати низку договорів поруки за кредитами НБУ. Крім того, колишні власники домоглися визнання націоналізації "Приватбанку" незаконної судом першої інстанції.

Великобританія: три мільярди доларів

У грудні 2017 року Високий суд Лондона розпорядився заморозити по всьому світі активи Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова на 2,6 мільярда доларів США щодо кожного. Саме на таку суму націоналізований "Приватбанк" позивається у Великобританії проти колишніх власників. Сума вимог складає 1,9 мільярда доларів заявлених збитків плюс відсотки. За час судової тяганини разом з відсотками сума претензій у жовтні 2019 року вже сягнула трьох мільярдів доларів.

Юристи "Приватбанку" звинувачують екс-акціонерів у незаконному виведенні з фінустанови коштів через низку компаній у Великобританії і на Британських Віргінських Островах. Саме цим обґрунтовується юрисдикція суду в Лондоні. Юристи Коломойського і Боголюбова заявляють, що левову частку коштів, позичених "Приватбанком" вказаним компаніям, було повернено. При цьому захист олігархів визнає, що не було повернуто 559 мільйонів доларів. 

Як зазначили британські юристи у позові від імені "Приватбанку", 1,9 мільярда доларів були отримані фірмами у Великобританії і на Британських Віргінських Островах у вигляді передплати за товари, які мали поставити одні підконтрольні Коломойському і Боголюбову компанії іншим компаніям цих бізнесменів. Утім, стверджує позивач, угоди були фіктивними і жодні товари за ними ніколи не постачалися: все це була шахрайська схема виведення коштів з "Приватбанку".

У грудні 2018 року суд у Лондоні визнав, що претензії до Коломойського і Боголюбова не підпадають під британську юрисдикцію і відмовився розглядати їх по суті, поки не завершені паралельні судові процеси в Україні. Утім, "Приватбанк" подав апеляцію на це рішення і суд вищої інстанції 15 жовтня визнав, що є підстави розглядати справу у Великобританії. Таким чином, судова тяганина у Лондоні переходить у стадію розгляду по суті. Очікується, що вона триватиме ще кілька років.

Позов у США: понад 600 мільйонів доларів

Націоналізований "Приватбанк" звинувачує колишніх власників Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова в організації "зухвалих шахрайських схем" і відмиванні коштів у США. Компенсувати завдані збитки банк намагається через американський суд. У позові, поданому 21 травня 2019 року до Канцелярського суду американського штату Делавер, "Приватбанк" заявляє, що "схема" передбачала виведення на Кіпр сотень мільйонів доларів, залучених у населення у вигляді депозитів. За даними банку, з рахунків численних підконтрольних його екс-власникам кіпрських компаній гроші потрапляли, зокрема, до Сполучених Штатів, де купувалася ділова нерухомість та промислові підприємства. У Клівленді, штат Огайо, Коломойський і Боголюбов навіть стали найбільшими власниками офісної нерухомості, зазначається в позові. Крім того, за цими даними, колишні власники "Приватбанку" придбали низку феросплавних заводів та потужностей з виробництва сталі у різних регіонах США.

Юристи "Приватбанку" заявляють, що Коломойський і Боголюбов створили за офіційним фасадом "тіньовий банк", який через непідтверджені майновими гарантіями позики надавав гроші компаніям, підконтрольним власникам банку. Потім, як випливає з позову, гроші перераховувалися на рахунки компаній в американському штаті Делавер. Цей штат гарантує інвесторам підвищену анонімність і низькі податки. 

Загальний обсяг збитків, яких "Приватбанк" зазнав через схему відмивання коштів у США, заявляють його юристи, становив щонайменше 622,8 мільйона доларів. У суді штату Делавер банк вимагає компенсувати ці збитки і пов'язані з позовом юридичні витрати, конфіскувавши придбане майно і кошти або присудивши еквівалентну компенсацію, включно з відсотками.

Швейцарія: 250 мільйонів доларів

У грудні 2018 року НБУ подав позов до Суду першої інстанції республіки та кантону Женеви проти Ігоря Коломойського суму понад 6,6 мільярда гривень (близько 250 мільйонів доларів США). Позов, як зазначив у прес-релізі НБУ, подано за місцем проживання Коломойського, аби стягнути з нього заборгованість як з фінансового поручителя перед НБУ за особистими зобов'язаннями, наданими у 2016 році за п'ятьма договорами про надання кредитів рефінансування банку.

Згідно з численними повідомленнями швейцарських ЗМІ, Ігор Коломойський багато років проживав у містечку Анті-сюр-Леман на березі Женевського озера. Крім того, у Женеві в мільярдера є офіс, адреса якого вказана у низці документів, зокрема у базі даних лобістів США. Утім, торік Ігор Коломойський переїхав до Ізраїлю, громадянином якого він є. Загалом в олігарха, за його власним зізнанням, є три паспорти - український, ізраїльський і кіпрський. ЗМІ припускають, що переїзд Коломойського може бути пов'язаним, зокрема, з тим, щоби поставити під питання юрисдикцію швейцарського суду.