У Гаазі 3 червня 2019 року Міжнародний суд (МС) ООН продовжить слухання позову України проти Росії в справі порушення двох міжнародних конвенцій. Позов розглядається з березня 2017 року. Цей міжнародний судовий орган займається врегулюванням міждержавних суперечок щодо порушень міжнародних договорів і зобов'язань чи розбіжностей у їхньому тлумаченні.

Позов до МС ООН є одним із низки ініційованих Києвом процесів, які стосуються інкримінованих Росії порушень міжнародного права. 

Претензії Києва

Загалом Київ звинувачує Москву в МС ООН у порушенні двох міжнародних конвенцій, підписантами яких є як Росія, так і Україна. Ідеться про Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму і Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Українська сторона стверджує, що російська влада не вживала заходів, аби зупинити постачання зброї та коштів бойовикам самопроголошених "ДНР" і "ЛНР". Унаслідок таких дій Кремль опосередковано сприяв скоєнню проросійськими сепаратистами нападів на цивільне українське населення в зоні конфлікту на Донбасі, котрі призвели до численних жертв, наголошує позивач. Серед наведених українською стороною фактів на доказ цього твердження - також збиття влітку 2014 року пасажирського літака рейсу МН17 авіакомпанії Malaysia Airlines.

Закиди України в бік РФ щодо порушення другої конвенції пов'язані насамперед з анексованим Росією весною 2014 року півостровом Крим. Київ заявляє про дискримінацію національних меншин на півострові - кримських татар та українців. Серед наведених українською стороною доказів - заборона російською владою Меджлісу кримськотатарського народу, кримінальне переслідування активістів та закриття ЗМІ.

Аргументи Москви

Росія всі звинувачення української сторони відкинула. Мовляв, жодних озброєнь з Росії сепаратистам не надходить, а все, чим воюють бойовики "ДНР" та "ЛНР", - або захоплене ними на військових базах та складах або роздобуте деінде. Ще одним ключовим аргументом представників російської сторони був сумнів у тому, чи МС ООН взагалі має відповідну юрисдикцію на розгляд цієї справи. Сама по собі конвенція з протидії тероризму не передбачає конкретної відповідальності держав за можливе фінансування тероризму, аргументує російська сторона.

Початок розгляду та перше рішення

Позов Україна подала 16 січня 2017 року. Перші засідання відбулися з 6 по 9 березня того ж року. На них сторони обмінялися аргументами. 19 квітня 2017 року Міжнародний суд ООН, всупереч наполяганням Москви, визнав свою юрисдикцію у справі Україна проти Росії. Першу вимогу України щодо термінових заходів з метою зобов'язати Росію виконувати вимоги Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму суд відхилив. Судді вирішили, що Україна не надала вагомих і правдоподібних доказів того, що російська сторона мала на меті вбивство цивільних осіб на Донбасі чи знала про відповідні наміри. Суд також закликав Україну і Росію виконувати мінські домовленості.

У рамках другої частини позову судді ухвалили запровадити тимчасові заходи щодо Росії. Рішенням суду російську владу зобов'язали утриматися від порушення прав кримських татар. Ішлося насамперед про право мати власні представницькі інституції, в тому числі й Меджліс.

Порушенням конвенції суд визнав зокрема заборону Меджлісу кримськотатарського народу. Крім того, Росія мала забезпечити українцям Криму доступ до освіти українською мовою, ухвалив суд.

Київ звинувачує Москву в невиконанні рішення суду та посилює позицію

24 квітня 2018 року Україна звернулася до МС ООН із проханням надати роз'яснення про стан виконання рішення суду щодо Росії, ухваленого у квітні 2017 року. В МЗС України наголосили, що після ухвалення рішення минув рік, а російська влада ігнорує ухвалу суду щодо дотримання прав кримських татар, дозволу діяльності Меджлісу кримськотатарського народу та доступності освіти українською мовою для українців півострова.

12 червня 2018 року в міністерстві закордонних справ України повідомили про подання Україною меморандуму до Міжнародного суду ООН в Гаазі у рамках позову проти Росії. Цей документ містив "докази порушення міжнародного права Росією", наголошували в українському дипломатичному відомстві. Поданий тоді меморандум - це "29 томів", що містять "більше 17 500 сторінок свідчень, документів та інших доказів у справі", запевнили в МЗС України.

Питання юрисдикції: заперечення Москви та зауваження Києва

Натомість 12 вересня 2018 року Росія подала свої заперечення, в яких оскаржила юрисдикцію суду. Представники російської сторони знову наголосили, що МС ООН не має повноважень для розгляду цього позову.

14 січня 2019 року українська сторона передала свої письмові зауваження до МС ООН у відповідь на заперечення Росії, де знову пояснила свою позицію. В українському МЗС наголосили, що Київ вимагає від РФ відшкодування збитків за систематичні порушення двох міжнародних конвенцій. Так само українські дипломати наполягли на наявності в МС ООН відповідних повноважень для цієї справи.

Слухання 3-7 червня в МС ООН стосуватимуться попередніх заперечень з боку РФ.