Міністерство юстиції України оголосило про розпродаж в'язниць по всій території держави. Першим таким об'єктом має стати державна установа "Ірпінський виправний центр" у селищі Коцюбинське, що під Києвом. За словами очільника мін'юсту Дениса Малюськи, метою цього проєкту є повне оновлення в'язничної інфраструктури впродовж 10 років коштом продажу надлишкових об'єктів в'язничної нерухомості. Пілотними містами мають стати Київ, Львів і Одеса.

Виручені кошти на нові в'язниці й ремонт

На продаж виставлятимуться установи виконання покарань, слідчі ізолятори та виправні центри, повідомив міністр юстиції України Денис Малюська. Загалом, він анонсував продаж по всій Україні більше 100 об'єктів. Малюська переконаний, що "переважна більшість цих об'єктів є привабливими для інвесторів".

За словами очільника мін'юсту, значна частка в'язниць не використовується й перебуває у замороженому стані.  Це стало можливим завдяки "зменшенню тюремного населення" з різних причин, в тому числі й поступової лібералізація кримінального законодавства впродовж останніх десятків років. "Розпродаж установ не означатиме зменшення нинішньої кількості в'язнів, чи браку місць їхнього утримання", - сказав Малюська. 

За отримані від продажів кошти мін'юст має намір будувати нові в'язниці. "В першу чергу ми будемо будувати нові слідчі ізолятори в промзонах, або за межами міст, які будуть слугувати замінниками існуючих 20 слідчих ізоляторів у центрах міст", - зазначив міністр.  Він сказав, що всі ці будівлі спорудження або в ХІХ столітті, або на початку ХХ-го, є застарілими, не відповідають сучасним режимним вимогам, а також вимогам санітарії та гігієни. "Поступово великий розпродаж перетвориться на велике будівництво слідчих ізоляторів, а згодом і установ виконання покарань", - сказав міністр.

Проблема переповнених СІЗО

Про те, що особливо в СІЗО України умови тримання є жахливими, давно говорять українські правозахисники. Вони неодноразово закликали українську владу вжити заходів, аби змінити ситуацію.

У січні цього року представники Українського центру запобігання катуванням та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у місцях несвободи розповіли про підсумки свого візиту до Київського СІЗО. Йшлося про те, що більшість камер потребують капітального ремонту, а перебувати у найстаршому корпусі ізолятора небезпечно для здоров'я як в'язнів, так і працівників - у приміщенні немає вентиляції, а стіни вкриті грибком.

Попри нинішнє твердження Малюськи щодо зменшення кількості в'язнів, правозахисники вказують на переповнені камери СІЗО: деяким ув'язненим доводиться спати на підлозі чи впритул одне до одного. "Якщо столичний СІЗО у таких жахливих умовах - важко уявити, що робиться по областях", - зазначив тоді голова Українського центру запобігання катуванням Микола Карпюк.

Читайте також: "Погані умови в українських тюрмах - підстава для відмови в екстрадиції"

Що продається першим

Отже, український уряд вирішив розв'язати цю проблему шляхом "великого розпродажу тюрем" і спорудженням за виручені гроші нових в'язниць. Першим з молотка має піти "Ірпінський виправний центр" у селищі Коцюбинське, що під Києвом. Ця будівля заморожена кілька років тому, і держава, як наголошують у міністерстві юстиції, лише витрачає кількадесят мільйонів гривень на його утримання і охорону.

"Потенційно цю ділянку в майбутньому можна було б використати для будівництва нового слідчого ізолятора для Києва. Але навколо тепер висотні житлові будинки і це робить для нас неможливим подальше використання цього об’єкта", - пояснив Малюська. Він впевнений, що потенційному покупцеві цей об'єкт дуже цікавий, бо розташований за менше ніж за три кілометри від окружної дороги Києва, поряд ліс, озеро і залізнична станція.

Що буде далі

Загалом на балансі пенітенціарної системи зараз перебуває 27 подібних установ, "кожна з яких може бути цікавою для інвесторів". Цього року очікується замороження ще 8 установ, які також потенційними об'єктами для подальшого продажу. Продаж в'язниць цікавий для багатьох інвесторів, бо це земельні ділянки від 4 до 10 гектарів, до яких вже підведені інженерні мережі. Міністр припустив, що в майбутньому на місці в’язниць можуть з’явитися житлові забудови, торгівельнорозважальні центри чи промислові об'єкти. 

Продаж в'язниць планується проводити через електронні аукціони, яким буде передувати відеопрезентація кожного об’єкта і можливість його відвідання потенційними власниками. "Частина виручених коштів в межах балансової вартості буде залишатися в системі мін'юсту й витрачатися на нове будівництва. Надлишок коштів буде перерахований в державний бюджет", - сказав Малюська.  За його словами, такі об'єкти у великих містах коштують сотні мільйонів гривень.

Раніше об'єкти нерухомості державних структур передавалися інвесторам за угодами, зазначив міністр. Наприклад, під житлову забудову під певну кількість квартир, або інші механізми. Всі вони містили в собі корупційну складову. "Ми йдемо шляхом прозорим, зрозумілим - передача об'єкта на аукціон. Хто більше заплатить, той об'єкт і отримає".

Правозахисники скептичні

Водночас правозахисники сумніваються, що запланований розпродаж тюрем допоможе подолати цю проблему. Директор Харківської правозахисної групи Єаген Захаров у розмові з DW нагадав, що ідея Малюськи не нова і що аналогічний проєкт розпродажу закладів позбавлення волі провалився ще 2014 року, коли на ці об'єкти не знайшлося покупців. "Так буде і зараз", - спрогнозував Захаров.

На думку українських правозахисників, в умовах пандемії Covid-19, коли проблема переповнених тюрем набуває ще більш загрозливого характеру, не можна чекати поки знайдуться покупці й лише після цього починати споруджувати нові будівлі й модернізувати старі. Захаров пропонує також ефективніше використовувати наявні можливості. "В київському СІЗО є два нових корпуси, побудовані для жінок і неповновлітніх, які зараз стоять порожні. Чому би туди не перевести чоловіків з переповнених корпусів, побудованих ще за часів Катерини ІІ", - зазначив правозахисник.

За його оцінкою, велика кількість утримуваних в слідчих ізоляторах є наслідком надмірної кількості рішень судів з арешту людей, які ще не мають вироку суду і скорочення кількості злочинів, за які може бути внесена застава. "Це цілком суперечить міжнародній практиці, де попереднє утримання під вартою є винятковим, а не звичайним попереднім заходом", - сказав Захаров.