Кабінет міністрів України вирішив розірвати програму економічного співробітництва з Росією, розраховану на 2011-2020 роки. Про це прем'єр-міністр Володимир Гройсман оголосив під час засідання уряду в середу, 21 березня, і доручив МЗС України поінформувати про це рішення російський уряд.

Програма була підписана у 2011-му році прем’єрами України та Росії Миколою Азаровим та Володимиром Путіним. Вона є рамковим документом, який визначав на роки наперед цілі та засоби українсько-російського економічного партнерства у пріоритетних для обох країн напрямках. У ньому також був виписаний відсоток, на який мав зрости товарообіг та обсяг взаємних інвестицій. У програмі Україна та Росія називаються стратегічними партнерами, а серед її цілей - забезпечення економічної, енергетичної, продовольчої та екологічної безпеки двох країн. Розвивати економічну співпрацю передбачалося в енергетиці, авіаційній промисловості, суднобудуванні, агропромисловому комплексі та транспортній сфері.

"Повітряні замки"

Подібні економічні програми - стандартна форма для дипломатичної практики головним чином пострадянських країн, зауважив у коментарі DW екс-міністр закордонних справ України (2007-2009) Володимир Огризко. "У нас було заведено будувати повітряні замки, розповідати, що буде через десять років, хоча насправді під такі програми треба розписувати дуже детальні речі за кожним напрямком, а більш конкретні договори укладати безпосередньо між господарюючими суб’єктами", - розповів дипломат.

Зараз складно сказати, чи ефективною була ця економічна дорожня карта українського та російського урядів за перші три роки її дії. А після 2014 року, коли відбулася анексія Криму Росією та розгортання війни на Донбасі, більшість її пунктів та формулювань взагалі втратили свою первинну суть, а декларації про вигідну торгівлю на засадах стратегічного партнерства та добросусідства між Україною та РФ почали дисонувати з реаліями двосторонніх відносин. "Між країнами, які воюють, не може бути ні торговельно-економічних, ні військових, ні політичних відносин", - наполягає Огризко і називає рішення уряду про розірвання програми економічного співробітництва з РФ "втішною новиною", але зауважує, що цей крок треба було робити "значно раніше".

Російське питання і вибори в Україні

Українську владу не вперше критикують за те, що у 2014 році вона була нерішучою щодо формалізації кардинальних змін, які відбулися у відносинах України з Росією. За останні чотири роки з Києва неодноразово лунали пропозиції про розірвання дипломатичних відносин з Москвою, денонсацію Договору про дружбу, співробітництво та партнерство з РФ від 1997 року, проте досі це не було втілено в життя.

Керівництво України хоче продемонструвати, що Росія вже не відіграє в економічному житті країни такої вагомої ролі, як чотири роки тому, що їй є куди рухатися і з ким співпрацювати в економічній сфері, окрім РФ, бо вона поступово виходить на ринки ЄС, Китаю, Туреччини, Канади, країн Азії, вважає експертка з економічних питань київського Центру Разумкова Катерина Маркевич. Вона вважає логічним, що після офіційного визнання Росії країною-агресором в Україні "почався процес зведення українсько-російських відносин до цього спільного знаменника в усіх сферах".

Те, що рішення щодо розірвання програми було ухвалене саме зараз, старший аналітик Української ради з міжнародних відносин Володимир Денисюк пов’язує з початком передвиборчої кампанії в Україні. "Заявами про можливе призупинення Великого договору з Росією від 1997 року, арештом Володимира Рубана, справою проти Савченко, і тепер - рішенням про розірвання програми економічної співпраці з Росією, термін дії якої і так добігає кінця, Петро Порошенко хоче показати своєму електорату, що він послідовний у формуванні державної політики щодо РФ як до країни агресора", - вважає експерт.

Економічні реалії

Нові політичні умови у відносинах з Росією, а також підписання угоди про асоціацію з ЄС змусили українських товаровиробників переорієнтувати своє виробництво і шукати нові ринки збуту. За даними Державної служби статистики України, якщо у 2013 році товарообіг України і Росії становив близько 38,3 мільярда доларів, то у 2016 році - вже 8,7 мільярда доларів, а за 2017 рік він скоротився на 30 відсотків до 3,6 мільярда доларів.

Російські експерти зауважують, що Москва також заздалегідь підготувалась до розірвання відносин із колишнім партнером. "В принципі Росія вже замістила практично все українське виробництво і вже не залишилося спільних підприємств, це стосується в першу чергу машинобудування і військово-промислового комплексу. Заміщення і розміщення аналогічних виробництв в Росії йде вже практично сім років, їх розміщують, наприклад, на Уралі і в Татарстані", - розповів DW директор Центру структурних досліджень Російської академії народного господарства і державної служби (РАНХиГС) Олексій Ведєв.

Проте Росія, як торговельний партнер, все ще присутня в зовнішньоторговельній статистиці України, зауважує Катерина Маркевич. За її словами, за минулий рік експорт товарів до Росії з України становив дев'ять відсотків, а імпорт - 14,5 відсотка. Тож розірвання програми економічного співробітництва не означатиме, що торгівля з Росією повністю припиниться. "Все-таки ми не можемо сьогодні повністю відійти від цих зв’язків і переорієнтуватися на інші ринки, бо в Росії є попит на нашу продукцію", - констатує експертка. Вона також наголошує, що українська економіка залежить від імпорту російської нафти та ядерного палива, хоча й намагається цю залежність зменшити.

Російські економісти також визнають, що в деяких сферах рішення Києва негативно вплине і на російську економіку. "Росія фактично втрачає багатомільйонний ринок збуту. Це стосується багатьох товарів, починаючи з продовольства і закінчуючи промисловими товарами. У Росії розвинена промислова збірка, орієнтована на країни колишнього СРСР, - говорить Олексій Ведєв.- Крім того, напевно скоротиться кількість трудових мігрантів з України".

Володимир Огризко визнає, що існує кілька напрямків, за якими торгівля з Росією триває, як наприклад, постачання газу. "Але коли ми завозимо з Росії парфумерію, побутову хімію тощо, то це означає, що ми підживлюємо агресора своїми грішми, а це є неприйнятним", - наголошує дипломат.