1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Україна стане частиною великого культурного шляху Ради Європи

22 лютого 2011 р.

Україна хоче стати частиною популярного в Європі туристичного маршруту «Віа Регія».Колись це був торгівельний шлях, що поєднує 8 країн Європи. Туристам обіцяють показувати середньовічні замки та пригощати борщем і салом.

Старовинна карта «Віа Регія»Фото: cc-by-sa

«Віа Регія» (Via Regia) – це назва найстарішого та найдовшого сухопутного зв'язку між Східною і Західною Європою. Він існує вже понад дві тисячі років і поєднує вісім європейських держав – від Іспанії до України. У більш ширшому значенні «Віа Регія» є позначенням певного типу доріг, які в середньовічній Європі підпорядковувалися безпосередньо королю і були також під його особливим захистом. У Німеччині це відрізок торгівельного шляху, який пролягав від Франкфурта-на-Майні до Вроцлава, – його ще називали «високим шляхом». У сучасній формі шлях існує як європейський транспортний коридор. «Віа Регія» виступає як символ об'єднання Європи. У 2005 році цей маршрут було відзначено як «великий культурний шлях Ради Європи».

Сучасні європейці дуже цікавляться історичними коренями «Віа Регії», тому цей торгівельний шлях користується популярністю у туристів з Європи. Утім, східна частина маршруту, яка пролягає територією сучасної України, для них залишається ще білою плямою на мапі. Тож, українська спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму разом з Держслужбою туризму і курортів заповзялися приєднати Україну до європейського культурного шляху «Віа Регія». Вони спільно створюють геоінформаційну систему, яка складається з навігаційної карти та відповідної інформації про історично-культурні та туристичні об’єкти, населені пункти та міста на шляху «Віа Регія».

До карти будуть включені об’єкти п’яти українських областей (Львівська, Волинська, Рівненська, Житомирська та Київська), територіями яких колись пролягав торгівельний шлях «Віа Регія». «Це певний креатив у туризмі. Треба ж чимось зацікавити туриста. Бо якщо йому сказати: їдь у таке-то місто, то навряд чи людина просто збереться і поїде. А якщо зацікавити і надати певний туристичний маршрут, щоб можна було подивитися відразу кілька історичних місць, щоб щось новеньке і поруч, то поїдуть», - каже заступник голови Державної служби туризму і курортів Дмитро Заруба.

Найбільше чекають німців і поляків

Маршрут «Віа-Регія» Україною буде суто для туристів з автомобілями, аби подорожуючи вони могли самостійно заїжджати в села та знайомитися з європейською історією через український колорит, каже голова Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму України Володимир Васильєв. Здебільшого туристам пропонуватимуть познайомитися з українською екзотикою у приватних сільських садибах, які сертифікуватимуться спілкою за основними критеріями якості житла і гостинності, неодмінним атрибутом яких має бути й українська кухня.

«Ми запроваджуємо систему категоризації житла, згідно з якою господар має виконати мінімум критеріїв щодо квадратних метрів, наявності води, туалету. Нині наші сусіди поляки і німці охоче їдуть у Карпати. Тому що все історичне їх цікавить, і ціна на відпочинок зовсім інша, а самобутності – скільки завгодно. У нас же ще дикі ліси й поля», - вважає Володимир Васильєв. У туристичний маршрут «Віа-Регія»-Україна буде включено 150 українських об’єктів. Кожен з них хочуть позначити спеціальною табличкою англійською та українською мовами.

Щоправда, грошей на таблички поки ні в громадських організацій, ні в державному бюджеті немає. Сподівання тільки на місцеву владу, яка має бути зацікавлена в залученні на свою територію іноземних туристів, каже голова Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму. За його словами, поки що українську культурну спадщину в рамках «Віа-Регія – великий культурний шлях Ради Європи» презентуватимуть онлайн на спеціалізованому сайті проекту. Там про українську частину маршруту можна буде почитати кількома мовами, зокрема польською та німецькою. Адже на туристів з Польщі та Німеччини українці розраховують найбільше. Хоча радітимуть усім відвідувачам.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Христина Ніколайчук

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW