Йдеться про масштабний проект: при створенні українського мартирологу буде використано досвід Німеччини, Польщі та Росії. Однак українські вчені прагнуть навіть перевершити закордонні аналоги, розповів Deutsche Welle керівник відділу аналізу подій Другої світової при Інституті національної пам’яті Ростислав Пилявець. «Ми плануємо прив’язку зробити і до місцевості і до поховань, аби і фотографії цих поховань були. Аби людина могла зайти в цей мартиролог і відразу все знайти. І навіть, аби там на електронній карті був маршрут руху як туди дістатися».

Мартирологія чи політичний піар?

Втім вже є і критики цієї ідеї, які кажуть, що мартиролог повторюватиме роботу, яку дослідники провели збираючи Національну книгу пам’яті загиблих у Другій світовій війні. Скептики називають цей проект політичним піаром міністра освіти і науки Дмитра Табачника та комуністів, які хочуть відволікти увагу суспільства від проблем Голодомору. Втім Ростислав Пилявець запевняє, що створення мартирологу загиблих у війні ініціювали саме науковці та дослідники і у роботі вони використовуватимуть книгу Пам’яті як головне джерело, оскільки це багатотомне видання не доступне зараз для людей. Представник Інституті національної пам’яті прогнозує, що на створення відкритого мартирологу піде не менше чотирьох років й багато державних коштів. У Держкомархіві уточнили, що на проект 2010-го буде виділено 60 тис грн. Зараз створюється робоча група, яка займатиметься координацією роботи зі створення мартирологу, повідомив Ростислав Пилявець.

Найскладніше завдання - підрахунок жертв

Він не виключив, що під час складення цього списку загиблих будуть деякі проблеми з підрахунками жертв, однак запевнив, що цього намагатимуться уникнути зважаючи на польський досвід зі створення мартирологу. «Це не для вчених, а для громадськості, аби онуки, правнуки побачили, де похований їхній дід. Це суспільна справ», - підкреслив Пилявець.

Автор: Лілія Гришко

Редактор: Дмитро Каневський