Під час зустрічі міністрів закордонних справ України та Росії в Чернівцях 13-14 січня Леонід Кожара та Сергій Лавров обмінялися люб'язностями. Жодних ознак поступу з наближення України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану експерти, однак, не помітили. Політологи пояснюють таку пасивність тим, що у вступі до Митого союзу нині не зацікавлене ані керівництво держави, ані провідні промислово-фінансові групи.

Так, більшість опитаних DW експертів вважають, що ще в грудні минулого року Янукович був готовий повести Україну до Митного союзу. Але його візит до Москви з досі достеменно невідомих причин був скасований в останню мить. Київський професор політології Олексій Гарань упевнений, що Віктор Янукович розуміє, наскільки може звузитися його особиста влада в разі інтеграції України на схід. "Одразу після вступу України до Митного союзу Янукович фактично перетвориться на підлеглого Володимира Путіна. Наразі президент сам себе загнав у глухий кут, бо через переслідування опозиції він втратив підтримку лідерів Євросоюзу, а впоратися зі внутрішніми економічними проблемами його адміністрація виявилася неспроможною", – вважає експерт.

Росія знову дістає пряник?

Тим часом Москва стала подавати сигнали про пом'якшення своїх вимог негайного вступу України до Митного союзу. Зокрема, за підсумками зустрічі з Леонідом Кожарою в Чернівцях, Сергій Лавров заявив про "відсутність протиріч між прагненням України і Росії до зміцнення зв'язків з Європою і посиленням взаємодії на просторі СНД". У відповідь на заяву Лаврова, його український колега Леонід Кожара також не виключив створення спільного ринку України, Росії та ЄС.

Заступник гендиректора Центру Разумкова, у минулому заступник міністра закордонних справ України Валерій Чалий, утім, вважає це нереалістичною ідеєю. "Переговори між ЄС і Росією про запровадження чотирьох свобод (вільний рух людей, капіталів, товарів і послуг) сьогодні загальмувалися, а без спільних цивілізаційних підходів, без загальних внутрішніх правил створення такого простору я вважаю це нереалістичною ідеєю", – сказав DW Валерій Чалий.

Запевненням міністрів не вірить і Володимир Ар'єв, член Комітету Верховної Ради у закордонних справах. Назвавши його заяву "словами, за якими нічого не стоїть", депутат в інтерв'ю DW нагадав, що принципи формування Митного і Європейського союзів суперечать один одному. Російська модель економіки, на думку Ар'єва, є "яскраво вираженою сировинною економікою і ніколи не стане схожою на європейську", тоді як в української економіки такий шанс є.

Примарні вигоди

Олексій Гарань вважає, що входження України в Митний союз лише на перший погляд вигідне українським олігархам, для підприємств яких буцімто мали б відкритися безмежні східні ринки. Але в стратегічному плані їм доведеться конкурувати з далеко могутнішими російськими державними монополіями, зазначає експерт. "До того ж, Росія вже має 57 відсотків голосів у Митному союзі. А в разі вступу туди України Росія, Білорусь і Казахстан все одно матимуть більшість голосів і зможуть нав'язувати Києву вигідні їм рішення", – застеріг Гарань.

Та й російські підприємства, схоже, не зовсім зацікавлені у вступі України до Митного союзу. Київський політолог Віктор Небоженко в інтерв'ю DW заявив, що навіть вважає "Газпром" головним супротивником вступу. Експерт нагадав, що російський монополіст домігся "встановлення достатнього контролю" над "Нафтогазом України", Національним банком України (новий голова Нацбанку є сином керівника одного з департаментів "Газпрому"), а також над посередницькою "РосУкрЕнерго". "Якщо Україна вступить до Митного союзу, "Газпром" миттєво втратить свої надприбутки і від тіньового, і від офіційного продажу газу за найвищими в світі цінами як самій Україні, так і через Україну іншим споживачам", - упевнений Небоженко.