1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Україна та Росія. Газова холодна війна

20 грудня 2005 р.

Тему газового конфлікту між Україною та Росією продовжують активно обговорювати в країнах Європи, зокрема у Німеччині. Дехто з оглядачів вбачає у цьому доказ того, що транзит енергоносіїв через українську територію не може бути надійним і використовує, як аргумент на користь будівництва нового Південного газопроводу між Росією та Німеччиною по дну Балтійського моря.

Фото: WINGAS

Останнім часом у Німецькій пресі з’явилися повідомлення про те, що своєю непоступливістю у газовій сварці з Росією Україна може стати чинником, через який до Європи надходитиме недостатньо блакитного палива. Такі заявили звучали, зокрема, з вуст керівництва німецького концерну EON Ruhrgas. Водночас експерти стверджують, що така загроза є маловірогідною. Зокрема, Роланд Ґетц, провідний експерт з питань Росії та СНД німецького фонду „Наука й політика” дотримується такої думки:

"Якщо дійде до того, що Росія та Україна не домовляться з приводу цін на газ, і „Газпром” більше не буде закачувати українську частину, а лише те, що має пройти, і Україна буде цей газ незаконно відбирати, це може призвести до перебоїв. Але, по-перше, не факт, що до цього дійде. По-друге, у разі чого можна переключитися на інші джерела. Наприклад, забирати газ зі сховищ. Тобто якось впоратися. Але це означатиме для Росії величезний зворотній удар. "

Перебої з постачанням газу до Європи, якщо такі стануться, шкодитимуть, в першу чергу іміджу Росії. Тому Москва, скоріш за все такого не допустить – вважає експерт з питань Східної Європи Райнер Лінднер:

"Що стосується поставок до Німеччини, я не бачу великої небезпеки. Росія є достатньо розумною, щоб не обтяжувати світову економіку через регіональний конфлікт. Для цього поставки до Європи є надто важливими, зокрема й як джерело доходів. 85 Відсотків російського газу для європейського ринку постачається через територію України. Це приблизно 30 відсотків європейського газового ринку. Якщо під загрозою опиняться ці поставки, це, звичайно, може призвести до перебоїв. Але я повертаюся до політичного аспекту. Я думаю, що Росія шукатиме засоби як не зашкодити поставкам до Європи. "

Для цього, вважає Райнер Лінднер, Європа є надто важливим партнером для Росії і фактор того, що на Росію можна покластися, є суттєвим важелем у цих економічних відносинах. Тож, якщо він опиниться під загрозою через неєвропейський конфлікт – це буде не в інтересах Росії. До того ж, за словами Райнера Лінднера, конфлікт між Україною та Росією має циклічний характер і постає знову і знову кожного року. Оскільки Москва використовує питання енергоносіїв задля тиску на Київ:

"Головним чином йдеться про те, що від України вимагають орієнтуватися на світові ціни на російський газ. Але економічно вона цього просто не перенесе. Це, звичайно, засіб політичного тиску. Це щось на зразок холодної війни, що розгоряється між Україною та Росією. За цим я бачу політичний сценарій. Великий політичний сценарій. Росія намагається таким чином змусити Україну забути свої амбіції щодо політичної орієнтації. А точніше прив’язати їх до економічних факторів."

Вихід із ситуації, що склалася Райнер Лінднер пропонує такий – дозволити російським інвесторам брати участь у модернізації української газотранспортної системи:

"Газотранспортна система України налічує 36 тисяч кілометрів і перебуває частково у жахливому стані. Також 112 компресорних станцій і 13 підземних сховищ, що належать до цієї системи, перебувають у незадовільному стані. Тому потрібні великі інвестиції. В цьому дуже зацікавлена Росія, щоб частину газопроводу перейняти. Щоб і далі стратегічно впливати на Український газовий сектор. Але тут я бачу радше можливість співпраці між Україною та Росією з одного боку, але разом із тим і з європейськими державами. Тут потрібні великі інвестиції. І, можливо з боку України – зміни законодавства, яке поки ще не передбачає приватизації газової галузі."

За словами експерта, якщо Україна хоче розірвати зачароване коло щорічного повернення до теми цін на російський газ, та позбутися політичного тиску, то вона має дозволити приток інвестицій. Але не лише з Росії.

Тетяна Карпенко

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW