На цьому фото відбитий у більшовиків панцирник "Остін-Путіловець" Російської імперії гасає вулицями Києва після вступу німецьких військових 1 березня 1918 року. Перед тим Київ на кілька тижнів захопили більшовики і на вигнання їх самотужки влада УНР не сподівалась.

Фотокартка із панорамою Києва зроблена з Андріївської церкви навесні 1918 року невідомим німецьким солдатом-саксонцем.

На цьому фото із колекції Імперського воєнного музею Лондона (Великобританія) німецькі офіцери оглядають принади Києво-Печерської лаври у супроводі православних ченців.

Українська кіннота УНР рухається вулицями Києва після вступу до української столиці німецьких військ 1 березня 1918 року. Німці активно займалися вишколом українських частин.

Німецький солдат перевіряє документи в Києві улітку 1918 року. В українській столиці невдовзі відкрилось Імперське торговельне представництво Німеччини.

На цій фотографії, зробленій у 1918-му невідомим військовим фотографом, зображена група українських селян у національних костюмах. Згідно з даними Державного архіву Австрії, фото походить з Волині.

Хати в українському селі палають вогнем після відступу більшовицьких загонів. Фото 1918 року, зроблене ще напередодні вступу австро-угорських частин, які упродовж березня-квітня зайняли практично всю територію України. Зіткнення з більшовиками тривали ще довгий час, але й австрійці, як наголошують історики, демонстрували на українських землях виняткову брутальність.

Цей карний загін жандармерії Австро-Угорської імперії брав участь у придушенні страйку залізничників на станції Гайворон Одеської залізниці. (Подільська губернія, з 1939 р. - Кіровоградська область). Фото було передано Федеральним архівом ФРН Центральному державному кінофотофоноархіву України ім. Пшеничного і раніше не публікувалося.

На цьому фото, зробленому на весні 1918 року, вирує буденне життя у невеличкому місті Сміла, районному центрі сучасної Черкаської області. Поява німецького контингенту у провінції зовсім невипадкова - тут розташований найбільший залізничний вузол області. Саме залізницею доправляли на Захід продовольство, яке Україна гарантувала за умовами Берестейського миру.

На цій фотографії з Державного архіву Австрії видно, як вивантажують та сортирують на складі у Румунії продовольство з України для подальшого відправлення на захід. Уряд УНР гарантував союзникам близько 1 мільйона тонн продовольства, хоча вивезти залізницею вдалося лише 130 тисяч тонн - половина пішла до Австрії. До Німеччини дійшло лише 50 тисяч тонн.

Демонстрація у Києві в березні 1918 року на підтримку української державності та Берестейського миру. Фото, зроблене німецьким кореспондентом, із колекції Імперського воєнного музею Лондона (Великобританія).

У ніч з 9 на 10 лютого 1918 року у Брест-Литовську відбулось підписання мирного договору між УНР та Центральними державами. Після звернення УНР війська союзників розпочали просування в Україну. На фото: (зліва направо) генерал Брінкманн з генштабу армії Німеччини, українські делегати - Микола Любинський, Микола Левицький, Олександр Севрюк, німецький генерал Макс Гоффманн і Сергій Остапенко.

У лютому 1918 року Австро-угорські війська досягли Кам'янця-Подільського. Позаду видніється знаменита фортеця, відома з XIV століття як частина оборонної системи міста. З 22 березня 1919 по листопад 1920 Кам'янець-Подільський був столицею УНР.

1 березня німецькі війська увійшли в Київ. На цьому фото, зробленому у березні 1918 року, військовий оркестр марширує попереду. Німецькі війська повсякчас влаштовували виступи духових оркестрів та із задоволенням марширували під музичний супровід, часто перед тодішньою міською думою (зараз це Майдан Незалежності).

Софійська площа у Києві виконувала роль центрального місця зборів для усіх можливих політичних акцій, віче, молебнів та ефектних військових парадів. На цьому фото - німецькі військові перед Софійським собором весною 1918 року.

На цьому фото 1918 року Австро-угорський військовий оркестр грає у Проскурові (нині - Хмельницький). Місто відіграло важливу роль під час революційних подій. Тут тричі перебував уряд УНР та Директорія. 1919 року містом прокотилася хвиля насильства і кривавих погромів.

Пам'ятник боярам Іскрі та Кочубею не упізнають знавці сучасного Києва: царська влада встановила його на Арсенальній площі у 1914 році до 200-ї річниці Полтавської битви. Простояв він недовго: навесні 1918 його демонтували і поставили пам'ятник Мазепі, який невдовзі теж скинули. Постамент згодом викрористали для пам'ятника арсенальцям. Фото зробив у березні 1918 берлінський фотограф Вальтер Ґірке.

На цьому фото видно південну бухту Севастополя з кораблями, а також Лазарєвські казарми. Німецькі частини увійшли в місто 1 травня 1918 року. Керував операцією генерал піхоти Роберт фон Кош.

На цьому фото німецькі солдати відпочивають та частуються їжею з польової кухні у німецькому поселенні Александерфельд, яке заснували німці-лютерани з Пришибських колоній. Сьогодні це село Верховина (Мелітопольський район Запорізької області).

На цьому фото, зробленому навесні 1918 року, видно спокійне урбаністичне життя Катеринослава (Дніпропетровськ, нині - Дніпро). Але вже за рік Катеринослав опинився під контролем багатьох учасників конфлікту: "білих", "червоних", армії Директорії УНР та місцевих загонів самооборони. І це не єдиний випадок: Шепетівка на Хмельниччині за період революційної доби переходила з рук в руки до 20 разів.

На цьому фото, зробленому навесні 1918 року, Ялта живе звичним курортним життям. Однак ще на початку року тут розгорталися кровопролитні бої із застосуванням корабельної артилерії та гідроавіації.

На цій світлині 1918 року з фондів Національного архіву Нідерландів німецькі війська переправляють сіно з лівого берега Дніпра на правий у Києві. Позаду видніється Ланцюговий міст, споруджений за проектом британського інженера Чарльза Віньйоля. Міст уперше підірвали у 1920 році польські війська, що відступали з Києва.

Німецькі офіцери нерідко брали із собою в Україну домашніх улюбленців. На цьому фото - французький бульдог Боббі, який належав одному з німецьких пілотів 27-ї повітряної ескадрильї.

Українські гроші не рідко брали із собою як сувенір. Їх продовжували друкувати і після зречення Скоропадського і приходу до влади у грудні 1918 року Директорії УНР. Зміни в малюнок і написи на банкноті не вносили, хоча на ній фігурувала ще стара назва - Українська Держава. Після евакуації Директорії з Києва друк цієї купюри відновився у Кам'янці-Подільському, а в 1920 році - у Варшаві.