Лідерів опозиції, котрі очолили антиурядові виступи на Майдані Незалежності, викликають на допити до Генпрокуратури. Незалежні спостерігачі і правозахисники відзначають, що влада лише імітує готовність іти на компроміс із протестувальниками. Насправді ж вона посилює тиск на опозицію і проводить політичні репресії.

Заборона на барикади

У понеділок, 16 грудня, лідери трьох опозиційних партій мають з'явитися на допит у Генеральну прокуратуру, повідомляють партійні прес-служби. Також у другій половині дня має відбутися засідання Печерського районного суду Києва за позовом Київської міської державної адміністрації (КМДА) до лідера партії "УДАР" Віталія Кличка щодо порушення судової заборони на проведення масових акцій у центрі столиці України.

Раніше стало відомо, що цей же суд заборонив Кличку "чинити перешкоди у вільному пересуванні громадянам, будь-яким іншим фізичним та юридичним особам у будь-який спосіб, у тому числі проїзду автотранспорту", а також "вчиняти дії щодо блокування у будь-який спосіб тротуарів, пішохідних переходів, автомобільних доріг" у центрі Києва, повідомила прес-служба політика.

Заступник голови партії "УДАР" Віталій Ковальчук назвав ці дії влади "початком нового витка репресій влади" проти Віталія Кличка. За словами Ковальчука, судове рішення фактично забороняє лідерові "УДАРу" пересуватися центром Києва. Політик упевнений, що це рішення ухвалили на замовлення влади і є відповіддю на вимоги Кличка щодо зміни влади у країні та проведення дострокових президентських і парламентських виборів.

Беззахисна опозиція

Депутат Європарламенту Ельмар Брок в інтерв’ю DW назвав "жахливим" розслідування Генпрокуратурою кримінальних справ щодо протестів в Україні та проти лідерів опозиції. Він нагадав, що для підписання угоди про асоціацію з ЄС Київ брав на себе зобов’язання реформувати Генпрокуратуру. Однак цього не відбулося, а генпрокурор і досі обіймає свою посаду.

"У цій ситуації справжня демократія неможлива. Адже і Генпрокуратура, і генпрокурор можуть бути використані для здійснення тиску і залякування опозиційних політиків, котрі залишаються фактично беззахисними", - сказав голова комітету закордонних справ Європарламенту Брок.

15 грудня різні політики та громадські діячі щонайменше тричі публічно звинувачували владу у невиконанні вимог маніфестантів щодо звільнення затриманих учасників протестів. Вони також повідомляли про можливі нові арешти активістів та порушення проти них кримінальних справ. Зокрема, відома громадська діячка та авторка резонансних журналістських розслідувань про життя Віктора Януковича Тетяна Чорновол заявила на Майдані про наміри Служби безпеки України (СБУ) узяти її під арешт.

Пізніше СБУ спростувала цю інформацію, заявивши, що Чорновол "не має ніякого процесуального статусу в жодному з кримінальних проваджень". Однак сама активістка повідомила, що ордер на її арешт був виданий ще тиждень тому. "А сьогодні, як повідомили мені із посиланням на достовірні джерела в СБУ лідери Штабу національного спротиву, була дана команда "фас", - сказала Чорновол в інтерв’ю DW.

Сумнівне правосуддя

Журналістка не виключає, що її можуть затримати за проникнення всередину автомобіля стеження СБУ, котрий було помічено у натовпі учасників мітингу опозиції на Європейській площі 26 листопада. А також за розбите скло у вікнах КМДА під час багатотисячної акції опозиції 1 грудня. "Вони можуть також пригадати моє проникнення на територію президентського маєтку у Межигір’ї у 2012 році і кваліфікувати це як замах на життя президента", - сказала Чорновол.

За її словами, усі члени її виборчого штабу на парламентських виборах 2012 року вже отримали повістки із викликами на допит в СБУ. А львівський фотограф Олег Панас, котрий був одним із небагатьох, хто зняв розгін міліцією мирної акції студентів на Майдані у ніч на 30 листопада, був затриманий владою - йому інкримінують порушення п’яти статей Кримінального Кодексу України. Єдиною територією в Україні, де учасники протестів можуть почуватися у безпеці, сьогодні залишається Майдан, відзначила Чорновол.

Звільнивши з-під варти кількох затриманих за участь у протестах, влада лише зробила вигляд, що іде назустріч вимогам протестувальників. А насправді вона лише продовжує політичні репресії, сказав у розмові з DW голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров.

"Від судів можна очікувати будь-яких рішень, оскільки вони і досі отримують вказівки і виконують їх. У справах, котрі пов’язані з Майданом, жодного правосуддя немає - усе робиться виключно на замовлення влади", - відзначив правозахисник.