Вітаючи українців із Днем гідності та свободи, прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що Україна вийшла з економічної кризи та зараз закладається основа для зростання української економіки у майбутньому. Серед складових цього фундаменту голова уряду згадав "створення сприятливого бізнес-клімату, утвердження верховенства права і протидія корупції, модернізацію державного управління і послуг, відновлення промислового потенціалу країни, збільшення соціальних стандартів".

Утім, ще на початку листопада Національний банк України погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) країни з 3 до 2,5 відсотків у 2017 році та з 4 до 3,5 відсотків у 2018 році. В поточному році, як і раніше, НБУ очікує зростання української економіки лише на 1,1 відсотка. Прогноз дефіциту поточного рахунку також було збільшено - він складе 2,5 мільярда доларів цього року та 2,9 мільярда і 2,8 мільярда доларів у 2017 та 2018 роках відповідно. DW вирішила з'ясувати, чи дають ці цифри підстави стверджувати про відновлення зростання української економіки.

Криза позаду

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський каже, що з погляду формулювань до слів українського прем'єра важко знайти якісь претензії. Адже статистика чітко свідчить, що українська економіка припинила падіння та навіть показує помірне зростання. Ще більш оптимістично про ситуацію говорить Володимир Дубровський, старший економіст центру соціально-економічних досліджень Case Україна. За словами експерта, вже понад півтора року курс гривні залишається стабільним, виконується бюджет та немає фіскальної кризи, а ВВП нарешті починає зростати. Тому формально, погоджується Дубровський, можна впевнено говорити про проходження кризи.

Але член редакційної колегії Індексу моніторингу реформ Марія Репко пояснює, що одним з найголовніших драйверів нинішнього економічного зростання є вигідна економічна кон'юнктура на світових ринках. Зростання на 40-50 відсотків цін на головні вітчизняні експортні товари - метал та руди - стало відчутним імпульсом на користь української економіки, якому не завадила навіть складна ситуація на ринку зернових. У таких умовах називати нинішні та прогнозовані темпи зростання проривом, на думку Репко, вкрай важко. Проблемою вважає низькі темпи росту і Вишлінський. Він каже, що за чинного прогнозу Україна виходитиме на рівень 2013 року, який у свою чергу нижче рівня 2007 року, дуже довго. "За цей час значна частина економічно активного населення України просто виїде працювати за кордон", - каже експерт. Прийнятними для громадян темпами він вважає зростання ВВП щонайменше на 5-7 відсотків щороку.

Низький рівень економічного зростання має своє пояснення. Йдеться не про вихід із циклічної економічної кризи, а про відновлення після значної втрати виробничих потужностей, каже Павло Кухта, заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні, яку очолюють колишній віце-прем'єр Словаччини Іван Міклош та колишній віце-прем'єр Польщі Лєшек Бальцерович. Таке відновлення не може бути швидким, вважає Кухта. Дубровський з Case Україна додає, що йдеться не лише про макроекономічні проблеми, а й про перебудову економіки, що раніше орієнтувалася на російський ринок, а зараз змушена боротися за місце на ринках Європи. Саме тому Україні дуже потрібні реформи, які прискорюють цей процес, каже економіст. І Кухта, і Дубровський погоджуються, що вдалі кроки з боку української влади можуть значно пришвидшити ріст української економіки.

Елементи зростання

Коли мова заходить про реформи, то всі опитані DW експерти в один голос говорять про важливість забезпечити верховенство права, що включає в себе як реформу судової системи та правоохоронних органів, так і боротьбу з корупцією, зокрема і на митниці. В цій сфері, попри запевняння прем'єра, Україна ще не досягла відчутного прогресу, каже Репко. Про це свідчать як низькі показники країни у таких світових рейтингах, як Doing Buisness, де Україна посідає лише 80-те місце серед 190 країн, так і зізнання самих бізнесменів, які часто скаржаться на те, що їх "заганяють під плінтус", розповідає експертка. Вишлінський додає, що задля успіху в цій сфері треба домогтися обвинувальних вироків проти певної кількості чиновників, що змусило б інших представників влади боятися тиснути на бізнес із метою власного збагачення.

Серед інших конче потрібних реформ експерти згадують зміну податкового клімату, як в частині адміністрування податків, так і в частині фіскального тиску з боку держави. "Розрахунки показують, що зниження податків та частки державних видатків у ВВП країни може додати ще декілька відсотків до економічного зростання", - запевняє Кухта. Він також наполягає на необхідності запровадження ринку землі, який має величезний потенціал для росту. Та найголовніше зараз, на думку Дубровського, те, що попри завершення економічної кризи українська влада вперше за історію незалежності продовжує нехай повільні, але реформи. "Найбільша небезпека - це те, що уряд заспокоїться та почне займатися популізмом, - каже експерт. - Якщо реформи триватимуть, є шанс вийти на стабільний ріст".