1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Українська економіка. Рік змін

15 листопада 2005 р.

Майже рік минув з того часу, як тисячі мешканців України вийшли на вулиці та влаштували акції протесту із надією на краще життя. Як змінилася з тих пір держава, зокрема економічна ситуація в ній. Про це розповідають німці, які живуть і працюють в Україні.

Фото: AP

Андрій вже більше року працює на фабриці Leoni, що її філія розташована у місті Стрий на заході України. Тут виробляють електрообладнання для автомобілів таких марок, як Opel Zafira, Astra та Porsche. Загалом, це – ручна робота, яка у країнах Заходу коштує дуже дорого. Андрій отримує щомісяця 800 гривень. Саме така низька зарплата робить Україну привабливою для інвесторів. Адже у таких державах, як Польща чи Угорщина за аналогічну роботу потрібно було б платити вдвічі а той втричі більше.

Втім, останнім часом, говорить Вернер Ґайллінґер - керівник філії Leoni в Україні, ейфорія закордонних підприємців, десь зникла. Через рік після „Помаранчевої революції”, яка, як всі сподівалися, покладе край тіньовій економіці та бюрократії:

"З нашої точки зору це справді доводить до розпачу, те, що нині робить керівництво країни. Український уряд скасував всі спеціальні регулювання щодо митних зборів та спеціальні економічні зони. Оскільки вони хотіли припинити нелегальні оборутки олігархів. Але таким чином покарали й інвесторів."

Leoni постачає на фабрику в Україні всі матеріали, з них роблять готову продукцію, яку потім повністю вивозять за кордон – на заводи Європи, де виробляють автомобілі. З українським кабміном раніше існувала домовленість, що Leoni матиме пільги щодо мита та повернення ПДВ. Після того, як прийшов новий уряд, ці домовленості було ліквідовано і тепер Leoni має витрачати щомісяця на 300.000 євро більше.

Скасування спеціальних економічних зон, а також дискусії про реприватизацію колишніх державних підприємств призвели до того, що інвестори почали почувати себе невпевнено, – вважає Карін Рау – делегат німецької економіки в Україні:

"Після „помаранчевої революції” існував великий попит з боку німецького бізнесу, як у галузі постачання, так і щодо прямого інвестування. Він значно зменшився після квітня 2005 року, коли в Україні було ухвалено деякі закони, які не сприяли збільшенню довіри інвесторів. Оскільки ніхто не запитав думки підприємців, та навіть не попередив заздалегідь."

До того ж зазначає Карін Рау, тепер, коли після „помаранчевої революції” було звільнено 18 тисяч чиновників, просто не вистачає кваліфікованих кадрів. Нині німецьким підприємцям все частіше доводиться стикатися з некомпетентністю. Навіть Вернер Ґайллінґер – керівник філії Леоні в Україні зазначає, що нове керівництво України не опанувало належним чином менеджмент. Оскільки, на його думку, рішення або не ухвалюються, або ж уряд не виявляє жодного бажання до діалогу.

Втім, такий підхід нині змінюється, говорить Ларс Гандріх, - представник німецької дорадчої групи Інституту німецької економіки в Україні. Інститут консультує уряд щодо питань економіки. За словами Гандріха, Україна нині перебуває у відносно кращому становищі ніж торік. Оскільки встановленню контактів з Західною Європою сприяє дух відкритості, що нині панує у суспільстві, та скасування візового режиму для громадян країн ЄС.

"В українській економіці не спостерігається спаду. Дискусія, яку тут останнім часом ведуть, на мою думку, виглядає дуже песимістично. Якщо подивитися на данні народного господарства і не заглиблюватися, виходить, що Україна протягом минулого року на 12 процентів збільшила показники ВВП. У цьому році ріст буде на рівні 2-3 відсотків. Це не рецесія, це просто зниження темпів росту.”

Такі показники Ларс Гандріх пояснює тим, що держава протягом останнього року правління президента Кучми багато інвестувала у будівництво атомних станцій та автобазу з Києва до Одеси. Навіть збільшення інфляції сталося через зростання попиту українців, рівень добробуту яких зріс, а задовольнити його місцеве виробництво не було в змозі. Саме тому збільшилися й ціни на м’ясо та інші продукти харчування - українські лобісти завадили збільшенню імпорту.

На думку експерта, Україна цілком може скоро досягти мети, якої прагне президент Ющенко – надання державі статусу країни з ринковою економікою. Україна – є привабливою для інвесторів. Незважаючи ні на що з цим погоджується і Вернер Ґайллінґер. Нині тривають переговори між урядом та фірмою Leoni щодо митних пільг. Вони мають закінчитися у грудні:

"Доки уряд ухвалить якесь рішення, я думаю, сюди прийде ще багато інвесторів. І ми вже розмірковуємо про те, щоб розширити виробництво. Ми плануємо навіть побудувати нову фабрику в Україні.”

Крістіане Хоффманн

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW